Тайну сили проростка зернини нам ніколи не збагнути, але в наших силах створити проростку комфорт, коли природа покличе його до пробудження. Для цього у хлібороба є технологія, та немає шаблона, адже робота в полі примушує враховувати стиглість ґрунту, його зволоження, температуру, погодні умови й власні матеріальні можливості. Найпримхливіша дама у житті хлібороба — погода, яка диктує йому безліч агротехнічних варіантів, із яких він повинен обрати єдино раціональний.
Для нинішньої історичної зміни характерні непередбачуваність погоди, переміна сприятливих умов із катастрофічними явищами, коли в одночассі відбуваються посухи з періодичним перезволоженням, потопами, суховіями. Не виняток і початок цьогорічних весняних польових робіт, коли доводиться діяти за давнім звичаєвим правом: «Не той козак, що переміг, а той, що викрутився».
Нині хлібороб повинен бути стратегом і тактиком на полі бою за майбутній урожай із необхідним і гарантованим набором технологій і засобів для запобігання загрозам, що послаблюють силу проростка. Стратегія полягає в тому, щоб забезпечити міцне здоров’я ґрунту й передати рослині. В одному його грамі живуть мільйони бактерій, що трансформують органічну речовину в засвоюваній для рослин форми, тоді як у деградованому ґрунті порушуються окислювально-відновні реакції та розкошують патогени, що несуть загрозу здоров’ю рослини. Турбота про здоров’я землі не є чарівною паличкою, яка відразу забезпечує скатертину-самобранку з готовою духмяною паляницею та шматком українського сала. Це комплекс знань, технологій і навичок, які хлібороб здобуває разом з аграрною наукою, адже тільки наука має право набувати досвід шляхом проб і помилок, щоб запобігти їм у практиці хлібороба.
На жаль, між сучасною аграрною наукою й сучасним хліборобом цей зв’язок зведено до мінімуму, від чого потерпає наука через свою незапитуваність, а ще більше хлібороб, допускаючи марнотратність за слабкого матеріального забезпечення. А даремно: об’єднавши зусилля фермерів, кооператорів і корпорацій з аграрною наукою, рентабельність виробництва можна підняти в рази.
Організаційний підхід полягає в тому, що хлібороб заздалегідь сам для себе планує науково обґрунтоване ведення власного господарства, який складається з чітких технологій, високопродуктивного насіннєвого матеріалу, доступних йому засобів удобрення й захисту рослин, організації збирання врожаю без утрат і його зберігання.
У гонитві за прибутком від високоліквідних культур сучасний землекористувач будь-якого рангу ігнорує той факт, що науково обґрунтована сівозміна є першоосновою для забезпечення здоров’я ґрунтового покриву та гарантом відтворення його родючості на ближню й далеку перспективи. Найперше правило — дотримання терміну повернення однієї культури на попереднє місце: для озимих — 2–3 роки, для просапних культур і ріпаку — 3–4 роки, для соняшнику — не менше як 7 років. Це не забаганка — це час, який наближає функціонування агробіоценозу до природних умов. Найважливіший принцип для багатопільної чи короткоротаційної сівозміни — наявність багаторічних бобових трав або зернобобових культур.
Підбір природосумісного попередника підвищує врожайність й економить витрати на добрива та захист рослин на 30% по кожному заходу окремо. Конюшина або інші багаторічні трави забезпечують ефективну післядію протягом 5 років і продуктивніші на 15–20%, порівнюючи із зернобобовими культурами. Отож слід шукати замовника на сіно і — нехай живуть на наших полях багаторічні трави, джерело підвищення родючості ґрунту та білка для тваринництва!
Монокультура, навіть кукурудзи, яку можна вирощувати тривалий час на тому самому місці без зниження продуктивності, повторні посіви зернових культур по зернових, особливо соняшнику по соняшнику, призводить до ґрунтовтоми, алелопатії, пов’язаної з пригніченням і патогенезом несприятливого попередника, розвитком шкідників і хвороб, для чого рослині доводиться долати енергетичні бар’єри, а землеробу витрачати зайві кошти. Тоді як установлений синергізм (посилена допомога один одному) — цілком безкоштовна річ.
У науково обґрунтованій сівозміні слід запроваджувати різноглибинний обробіток ґрунту, якщо не обрано ноу-тілл або систему землеробства за І. Овсинським.
Мілкий обробіток ґрунту плоскорізами, оранка, чизельний обробіток покликані до боротьби з бур’янами, знищення плужної підошви, аерації ґрунту й збереження вологи у верхньому шарі. Проте існує універсальне правило: перед сівбою будь-якої культури поле має бути якомога рівнішим, адже від цього залежать дружні сходи рослин. Найбільш практичними у цьому є комбіновані агрегати, що поєднують операції розпушування, вирівнювання й ущільнення ґрунту.
Ефективність добрив залежить передусім від боротьби навесні за вологу й зовсім нечасто — проти перезволоження. Наступний важливий крок для органічних і мінеральних добрив — рівномірність розподілу їх по полю та загортання на глибину з достатньою кількістю вологи.
Незважаючи на постійне зростання цін на штучні агрохімікати, слід пам’ятати, що найвищий ефект забезпечує оптимальне мінеральне живлення рослин, середньосвітова така доза становить N60P60K60. У нас здебільшого наполовину менша, а дарма: низькі дози туків, як і високі, економічно й екологічно збиткові. За наявності в господарствах рідкого гною свиней або великої рогатої худоби високоефективним є внесення цих стоків у рекомендованих дозах: під зернові — 75–100 кг загального азоту в них, під просапні — до 200 кг/га азоту. Безводний аміак навесні доцільно вносити в дозах 60–90 кг/га азоту із загортанням у ґрунт на глибину 10–15 см не менше ніж за три тижні до сівби ярої культури. Прийнятним за ціною та ефективним є внесення рідкого азотного добрива КАС-32, адже його можна поєднувати в бакових сумішах із засобами захисту рослин.
Ще один постулат на замітку хлібороба — найвищу окупність приростом урожаю забезпечує рядкове фосфорне удобрення під час сівби ярих культур у дозі Р10-15. Ще з весни слід подбати про підсів навесні або сівбу влітку сидератів за способом поукісної та пожнивної сидерації.
Важливим агротехнічним заходом для підвищення врожайності та якості зерна є позакореневе підживлення азотними добривами — пшениці, тритикале, жита, ячменю, яке проводиться за трьома етапами їх органогенезу. Перше підживлення по таломерзлому ґрунту (ІІ етап органогенезу) проводять на зріджених і недостатньо розвинених посівах у дозах 50–60 кг/га діючої речовини азоту. Проте підживлювати посіви озимих після зайнятих парів і зернобобових попередників за умови задовільної перезимівлі на цьому етапі не рекомендовано. Тут доцільне позакореневе підживлення на ІІІ етапі органогенезу (через 8–10 днів після відновлення вегетації). Друге підживлення азотними добривами проводять на всіх площах на ІV етапі органогенезу на початку виходу рослини у трубку (у дозі 40–60 кг/га азоту). Це забезпечує формування продуктивного стеблостою, збільшенню колосків у колосі, підвищує посухостійкість рослин. Третє підживлення азотними добривами проводять на початку фази колосіння до наливу зерна (VІІІ–ІХ етап органогенезу) в дозі 30–50 кг/га N. У цей час високоефективним для підвищення якості зерна є позакореневе підживлення озимих 3,0–4,5% розчином карбаміду. За спекотної погоди використовують меншу концентрацію, більшу — за вологої погоди.
Для підживлення озимих зернових культур рекомендовано застосовувати насамперед аміачну селітру, нітратна форма азоту якої утворює легкорозчинні солі, а амонійний азот поглинається вбирним комплексом ґрунту. В карбаміді азот перебуває в амідній формі та засвоюється рослиною після трансформації у прості сполуки, що супроводжується його втратами. Перспективним для позакореневого підживлення озимих зернових є карбамідо-аміачна суміш (КАС), що зумовлено ціною, засвоюваністю азоту, рівномірністю розподілу добрива по полю.
Особливості весняного удобрення ріпаку озимого полягають у тому, що його підживлення азотними добривами проводять якомога раніше в дозі 40–60 мг/кг N із застосуванням будь-яких форм азотних добрив, разом із сульфат амонієм, у якому сірка для ріпаку є дуже потрібним елементом; у друге підживлення вносять 30–60 кг/га N.
У зонах недостатнього зволоження позакореневе підживлення ярих зернових культур азотними добривами ризиковане. За достатньої кількості опадів на посівах ячменю ярого, вівса, пшениці ярої високоефективним є внесення на ІІІ етапі органогенезу азотних добрив у дозі N30.
За екстремальних погодних умов все більшого поширення набувають антистресанти нового покоління, що відчутно стабілізують урожайність за настання екстремальних погодних явищ упродовж вегетаційного періоду. До цієї групи належать препарати, що застосовують у мікродозах — мікроелементи у хелатній формі, регулятори росту нового покоління, що забезпечують додаткове одержання врожаю зерна від 5 до 15% на фоні оптимального мінерального удобрення сільськогосподарських культур. Найсприятливіші строки для проведення позакореневих підживлень у складі бакових сумішей є періоди початку виходу в трубку й після закінчення фази цвітіння до початку молочної стиглості рослин.
Проте можна зорати поле золотим плугом, забезпечити збалансованим мінеральним живленням, посіяти найкращими сортами, але без захисту рослин від природних конкурентів наслідки можуть бути мізерними. В боротьбі за врожай немає другорядних питань. Найперший конкурент хлібороба — бур’яни. Для боротьби з ними застосовують гербіциди суцільної дії на основі гліфосфату, які вносять не пізніше як за два тижні до сівби культури. Для кожної з них є свій набір гербіцидів, але не забуваймо: немає універсальних гербіцидів, але є універсальний агротехнічний захід, який є найбільш екологічним — це передпосівний обробіток ґрунту, до- та післясходове боронування. Основне — не запізнитись і піймати фазу «білої ниточки», а за потреби — у поєднанні з гербіцидами. Найкращий метод боротьби з бур’янами забезпечує система землеробства за І. Овсинським — лапи культиватора в міжряддях і пружинні борінки в рядку не залишають шансу бур’янам у конкуренції з культурною рослинністю. Це варто спробувати!
Здебільшого м’які погодні умови цьогорічної перезимівлі озимих культур сприятимуть поширенню шкідників і хвороб. Запізнення зі строками сівби восени 2017-го також поширює ураження рослин борошнистою росою, бурою листковою іржею, кореневими гнилями, заселення посівів популяціями злакових попелиць, мух і цикад. Після танення снігу на посівах пшениці озимої цілком можлива поява снігової плісняви, тифульозу, особливо там, де сіяли непротруєним восени насінням або на ранніх посівах. У боротьбі з хворобами в пригоді стануть позакореневі підживлення азотними добривами. В боротьбі зі шкідниками суцільні оброблення інсектицидами доцільні тоді, коли їхня чисельність перевищує економічний поріг шкодочинності. За зниження їх чисельності доцільне оброблення тільки крайових смуг, у разі збігу термінів поширення хвороб, бур’янів і шкідників слід застосовувати пестициди й гербіциди разом зі стимуляторами росту в бакових сумішах.
Перед посівною весняною кампанією насіння ярих культур підлягає обов’язковому протруєнню, яке запобігає ураженню збудниками стеблової та карликової сажки, кореневих гнилей, септоріозу, борошнистої роси, іржі тощо. Хліборобу слід звернути увагу на особливості захисту гороху, ріпаку й люпинів.
Розрив між наукою та виробництвом боляче б’є як по науці у зв’язку з її незапитуваністю, так і по хліборобу, якому не до снаги розібратись у тонкощах технологій, насінництва, а також у потоці комерційних пропозицій, серед яких є, м’яко кажучи, не зовсім ефективні, особливо в галузі органічного виробництва продукції рослинництва й тваринництва. Тому єднайтеся, панове фермери, у спілки, допомагайте один одному своїм досвідом, а разом у зимові короткі дні й довгі вечори запрошуйте на договірних засадах науковців для поглиблення своїх знань. Це вам допоможе уникнути агропомилок і підвищити рентабельність виробництва.
Едуард Дегодюк, д-р с.-г. наук, професор
ННЦ «Інститут землеробства НААН»
журнал “The Ukrainian Farmer”, березень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
