У чому полягають особливості раціонів, як знайти можливості їх здешевлення, а також якими можуть бути наслідки прогріхів у годівлі очима спеціаліста птахофабрики.
На ТзОВ «Птахокомплекс «Губин», що у Волинській області, діє п’ять відгодівельних ферм, обладнаних сучасним устаткуванням провідних світових виробників. Річна потужність комплексу становить понад 8,2 млн голів птиці. Найближчим часом у компанії планують запустити дві нові птахоферми, що дозволить збільшити посадочне поголів’я до 10,5 млн голів на рік. Нарощування поголів’я на підприємстві супроводжується постійним удосконаленням технологій відгодівлі та утримання, що дає змогу зменшувати собівартість виробництва продукції й покращувати її якість. Яких саме принципів у годівлі та підборі рецептур дотримуються в господарстві, а також як здешевлюють основні раціони, журналу «Наше Птахівництво» розповів головний зоотехнік ТзОВ «Птахокомплекс «Губин» Михайло Ящук.
— Пане Михайле, які раціони ваше підприємство використовує для відгодівлі товарного поголів’я? Чи відрізняються вони для різних кросів птиці, що утримується на ТзОВ «Птахокомплекс «Губин»?
— Наразі приблизно 70% нашого поголів’я становить бройлерний крос Росс-308, решта 30% припадає на крос Кобб-500. Рецептури для обох кросів однакові – це кукурудзяно-пшеничний раціон, де кукурудзи міститься щонайменше 40%. Ми спостерегли, що під час відгодівлі курчат-бройлерів кросу Росс-308 на 43–47-й день вирощування середньодобовий приріст у них на 12% більший, ніж у кросу Кобб-500, а конверсія корму – майже однакова. Тому в майбутньому відсоток утримання курчат Росс-308 будемо збільшувати.
Склад корму протягом року можемо змінювати. Усе залежить від ринкової ціни на рослинну сировину. Іноді доводилося включати в корм тритікале. Коштує ця культура дешевше за пшеницю, а виробничі результати за її застосування отримували непогані. До речі, кількість білка в тритікале становить 9–10%, тоді як у кукурудзі його 8–9%.
У 2013 році, коли була хороша ціна на корми, ми спостерігали найкращі результати вирощування. Із часом, коли почали підлаштовуватися під ринкові коливання і оптимізовувати раціон відповідно до ціни на кормові компоненти, а не на потреби птиці, виробничі показники, звичайно, погіршилися. І не в останню чергу через те, що в такий час доводиться економити на ферментах, сорбентах тощо.
Також у нас був негативний досвід економії, коли ми збільшували вміст ріпакової макухи в кормі. Коли ми давали її в кількості 7%, у птиці виникали проблеми з травленням, починалася діарея. Тому нині вводимо не більше 3% ріпакової макухи до щоденного раціону птиці.
— Яких основних принципів дотримуєтесь у відгодівлі?
— Основний принцип – максимально збагачені раціони й посилений догляд за курчатами у перші сім днів вирощування. Все, що птиця не добере в цей час, проявиться на фініші. Оптимальна вага курчат, яких ми садимо в пташник, має становити 42 г. У перші сім діб їм треба набрати приблизно 185 г.
У перші дні вирощування 20% пташника ми застеляємо папером, куди насипаємо корм. Двічі на добу ходить оператор, підсипає свіжий корм, стимулюючи курчат до поїдання. Корм дається у вигляді подрібненої крупи. Раціон кукурудзяний зі збільшеним умістом сої.
Під час підготовки до посадки вивчаємо всі дані про батьківські стада, від яких отримали курчат. Якщо, приміром, птицю отримуємо від молодки, їхня посадочна вага буде дещо меншою – приблизно 33 г. Для них починаємо підігрівати пташник за чотири доби і стелимо не 20, а 30% паперу.
У перші чотири дні життя обов’язково даємо курчатам підкислювачі. Аскорбінова кислота стимулює апетит, через що птиця більше поїдає корму і швидше набирає вагу. Якщо молодняк отримуємо від своїх батьківських стад, щодо яких ми точно знаємо епізоотичну ситуацію, то в більшості випадків антибіотики не застосовуємо. Також недоцільним вважаємо випоювання курчат глюкозою, оскільки через неї закисають лінії напування, створюються оптимальні умови для розвитку небажаних мікроорганізмів (глюкоза є чудовим поживним середовищем для них).
Те саме стосується і пробіотиків. Деякий час ми пробіотики використовували, проводили різні дослідження, але особливого ефекту не помітили. Тому вирішили їх поки на товарному поголів’ї не застосовувати. Немає для цього нагальної потреби. Якісний пробіотик має містити до 10 різних культур, тоді він може об’ємно діяти. Тоді як більшість препаратів, представлених на українському ринку, містить 2–3 культури.
— На якому етапі відгодівлі вже можна економити на раціоні?
— Ми економимо на фініші. Даємо птиці збіднений раціон, зменшуємо в ньому відсоток протеїну (до 17,5%), виключаємо в цей час із корму премікси, вітамінні добавки, кокцидіостатики (на старті і гравері вводимо хімічні кокцидіостатики, потім даємо іонофор). І птицю утримуємо на кілька днів довше. У такий спосіб ми досягаємо бажаної забійної ваги на кілька днів пізніше, але зі зменшеними витратами за одиницю продукції.
Також на фініші періодично знижуємо температуру в пташнику. Це дуже ефективний метод впливу на годівлю птиці. З пониженням температури вона стає жвавішою (бо на останніх термінах вирощування птиця дуже лінива), починає пересуватися пташником, підходить частіше до годівниць і напувалок.
Зазвичай персонал птахофабрики також час від часу проходить по пташнику, щоб стимулювати птицю до руху і поїдання кормів. Якщо птиця не вставатиме, тоді вона і до годівниць може довго не підходити. Також на фініші ми додаємо до корму молочну кислоту, що стимулює його поїдання. У такий спосіб покращуємо прирости наших бройлерів.
У перший тиждень вирощування забезпечуємо курчатам 23-годинний світловий день. Оптимально створювати для птиці світловий день аналогічної тривалості також за тиждень до забою.
— Які ознаки під час огляду птиці говорять про те, що в рецептурах допущені прогріхи?
— Основне, що має насторожити спеціаліста з годівлі, – це затримка набору ваги птиці, а також збільшення конверсії корму. Таке трапляється як через погану якість компонентів комбікорму, так і через різні хвороби, приміром кокцидіоз. Порушення приростів негативно впливає на збереженість поголів’я. У запущених випадках годівля неякісним кормом призводитиме до збільшення падежу.
Навесні актуальним стає питання пошуку якісної рослинної сировини. Справа в тому, що зерно до цього часу вже має тривалий період зберігання, тож його встигають уразити різні гриби. Через це наприкінці зими вводимо з профілактичною метою адсорбенти мікотоксинів, а от на початку літа будемо їх обов’язково виключати. Часто птиця сама відмовляється споживати неякісний корм.
— Якими ще можуть бути причини відмови птиці від споживання комбікорму, окрім низької якості рослинної сировини?
— Птиця в будь-який період вирощування повинна мати постійний вільний доступ до корму. За 42 доби на птахофабриці в середньому бройлер споживає 4520 г корму. При цьому вага птиці основного забою на забійному пункті становить 2567 г.
Якщо бройлери відмовляються споживати корм, це може свідчити про надто високу температуру в пташнику, високий вміст вуглекислого газу. Нині усі птаховиробники намагаються економити енергоресурси, тобто по-різному експериментують із системою вентиляції, що негативно позначається як на приростах птиці, так і на загальному стані її здоров’я.
Мокра підстилка провокує розвиток хвороб у птиці, створює їй дискомфорт, що також призводить до зменшення споживання корму. Відповідно, треба ретельно контролювати стан і якість підстилкового матеріалу. Як підстилку використовуємо солому. Це недорогий матеріал, до того ж ми його беремо з власних полів. Солому завозимо перед посадкою в пташник і одночасно там же кладемо частину про запас. А за потреби час від часу підсипаємо.
Іноді зменшене споживання корму птицею може бути зумовлене порушенням смакових якостей комбікорму. Хоча теоретично бройлери не мають смакових рецепторів, проте на практиці різні рецептури споживаються ними по-різному. Приміром, корм, в якому міститься перепалений шрот, птиця їсть неактивно. Також погано поїдається комбікорм, до якого входить неякісне м’ясо-кісткове борошно (нині ми взагалі його не купуємо).
Курчатам на старті даємо дрібну крупу. Їхня травна система перебуває в стані розвитку, тому треба слідкувати за тим, щоб сировинні матеріали з корму могли бути легко засвоєні ними. Комбікорм гроуер треба використовувати високоякісний, щоб досягти високих показників. Із 17 дня відгодівлі згодовуємо курчатам гранули розміром 3,2 мм, наприкінці даємо фінішер 2% із гранулами розміром 3,6 мм.
До 4-ї доби життя курчатам вітаміни не даємо – це недоцільно, оскільки в них ще зберігаються залишки жовткового мішка, в якому містяться всі необхідні вітаміни. На 5-й день вирощування починаємо давати вітаміни АД3Е протягом трьох днів, після чого – комплекс вітамінів групи В. Після вакцинації 2–3 дні випоюємо антистресові вітаміни, в основі яких аскорбінова кислота. Даємо птиці підкислювачі, бо в кислому середовищі краще розвивається корисна мікрофлора – лактобактерії тощо, а це дуже важливо в поствакцинальний період.
Вікторія Дичаковська
журнал “Наше Птахівництво”, березень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
