За останні 30 років ензими зарекомендували себе як ефективний інструмент підвищення поживності кормів, але досі немає спільної думки щодо стратегії їхнього застосування в годівлі свиней.
У корми сільськогосподарських тварин ензими вводять не в чистому вигляді, а у формі комерційних добавок. Вони дуже різноманітні за своїм складом, але зазвичай є універсальними, тобто рекомендовані до використання для різних видів тварин. На практиці годівлі є рецепти з одночасним додаванням трьох-чотирьох ензимних добавок. На додаток до цього існують концентровані препарати, які можуть бути в складі преміксу або концентрату. Виникає запитання щодо доцільності такої кількості добавок у складі одного корму.
Серед фахівців із годівлі свиней побутує думка, що травна система свиней адаптується до кормів поступово, а також помилкова думка, що ензими, які є у шлунковому соку поросят до їх відлучення, цілком справляються з вилученням поживних речовин комбікорму. Виняток із цього правила роблять для фітази, оскільки цей фермент не виробляється в організмі тварин, а вміст фітатів (субстрат, на який він впливає) у зерні неухильно збільшується протягом останніх 10 років. Таке зерно має високу схожість і врожайність, багате на мінеральні речовини, але погано засвоюється через стійкість фітатів до дії шлункового соку. До того ж часто ігнорують інші, не менш важливі ензими, що є в добавках.
Кишківник свиней інтенсивно розвивається в перші чотири місяці життя, тому після відлучення впродовж усього періоду дорощування тварини погано справляються з важкоперетравними компонентами корму. Серед моногастричних тварин поросята — найчутливіші до вмісту сирої клітковини в кормах (рис.). Якщо її рівень у комбікормі перевищує 2–3% вмісту сухої речовини, поросята повільніше зростають і частіше хворіють, спостерігається зниження апетиту. Стрес, спричинений відлученням від свиноматки й зміною кормової бази, знижує вироблення амілази, хімотрипсину та ліпази. Через два тижні після відлучення активність хімотрипсину й амілази повертається тільки до 70 і 74% відповідно до їхньої активності на момент відлучення. Недостатня секреція травних ферментів у шлунково-кишковому тракті перешкоджає ефективному перетравленню твердого корму. Це призводить до порушення фізичного кишкового бар’єра, розрідження щільних фракцій слизової оболонки, підвищення проникності стінок кишківника та порушення його мікробіоти.
Починаючи з чотиримісячного віку, травна система свиней краще справляється з перетравленням кормів, але прагнення знизити витрати на вирощування шляхом уведення дешевих джерел сирого протеїну й енергії негативно позначатиметься на їхній продуктивності.
Таким чином, можна дійти висновку, що травна система свиней може працювати недостатньо ефективно як через фізіологічні (вікові) особливості, так і внаслідок браку необхідної активності ензимів для ефективного використання дешевих кормів у складі раціону. В обох випадках корегувати годівлю слід із використанням ензимних комплексів або поєднань, здатних впливати на максимальний спектр субстратів, що є в комбікормі. Що нижча якість кормів, то вища потреба у використанні ензимів.
Розв’язання проблеми
Комплексним рішенням для введення ензимів безпосередньо в корм, а не в складі преміксів, є мультиферментний комплекс нового покоління Натузим компанії Bioproton, що поєднує гідролітичні ензими трьох підкласів: глікозидази (ксиланаза, β-глюканвза, целюлаза), фосфотази (фітаза) і протеази. Добавку можна вводити як поверх раціону для створення високопоживних комбікормів, так і шляхом перерахунку поживності для зниження його вартості.
Уведення в раціон комплексної добавки має низку переваг:
• зменшення витрат: поєднання двох і більше добавок в одному рецепті практично завжди дорожче за використання ензимного комплексу;
• посилена дія: у мультиферментному комплексі ензими ретельно підібрано один до одного, що створює ефект синергізму й унеможливлює інгібуючий вплив;
• точність розрахунку: для оптимізації раціонів з ензимним комплексом Натузим компанія пропонує застосовувати спеціальні матриці, які враховують склад кормової бази раціону (пшениця / ячмінь / соняшниковий шрот або кукурудза / соя / соєвий шрот), містять до 20 показників поживності та за наявності детальних даних щодо якості вхідної сировини дають змогу розрахувати рецепт із високою точністю.
Дослідження в Америці
Щоб оцінити можливості використання низькокалорійних раціонів із високим умістом клітковини, не втрачаючи продуктивність, 2016 року компанія — виробниця кормів Furst-McNess (США) провела дослід. Об’єктами дослідження були 1024 свині з початковою масою тіла 50,1 кг, яких розподілили на чотири групи: негативний (НК) і позитивний контроль (ПК) та дві дослідні. Тварини з групи негативного контролю отримували низькокалорійний раціон (ME = 3423 ккал/кг) з високим умістом висушених дистиляторів зерна (50%) (побічний продукт дистиляції зернових являє суміш пшениці, кукурудзи, рису й інших злаків). У позитивному контролі раціони містили 30% висушених дистиляторів зерна, їхня енергія була вищою завдяки додатковому додаванню жиру (ME = 3476 ккал/кг). Раціони дослідних груп повторювали склад комбікормів із негативного контролю, але з додаванням ензимного комплексу Натузим в одному випадку в дозуванні 193 г/т корму (ОГ1), в іншому — 386 г/т (ОГ2). Дослід тривав 83 дні. Система зважування кормів FANCOM вимірювала кількість корму, що доставлялася в окремі загони, і визначала масу свиней і корму станом на 0, 14, 28, 42, 56, 70 і 83 дні від початку досліду. Рівень глюкози в крові вимірювали на 42-й день дослідження. Дані були проаналізовані повністю рандомізованим методом із використанням GLM у Minitab.
На 83-й день дослідження свині з групи НК (107,4 кг) і ОГ2 (108,4 кг) у середньому важили менше (Р=0,050), ніж тварини з групи ПК (112,4 кг), а в ОГ1 (109,5 кг) результати були вищими, ніж в ОГ2, але нижчими, ніж у ПК. У групі ПК середньодобове споживання корму (ССПК) було на 9,4% вищим (P=0,088), ніж у групі НК. У дослідних групах показник був вищим, ніж у НК, але нижчим, ніж у ПК, — на 5,2% в ОГ1 і на 4,3% в ОГ2. Рівень глюкози в крові у свиней із групи НК був на 7,7% нижчим (72,8 мкмоль/л), як порівняти з тваринами з групи ПК (78,8 мкмоль/л). Застосування ензимів дало змогу підвищити (Р=0,294) ефективність використання вуглеводів у кормах ОГ1 (78,8 мкмоль/л) і ОГ2 (79,4 мкмоль/л). Збереженість в ОГ1 і ОГ2 була вищою, ніж у групах НК і ПК, що могло бути пов’язано з кращим станом шлунково-кишкового тракту завдяки полегшенню травних процесів завдяки дії ензимів Натузиму.
Автори дослідження дійшли висновку, що свині з групи ПК зростали швидше, ніж тварини з групи НК, а ферментний комплекс Натузим частково компенсував різницю у виробничих характеристиках між НК і ПК і сприяв підвищенню збереженості свиней на низькокалорійному раціоні з високим умістом висушених дистиляторів зерна.
Дослідження в Нігерії
2018 року в Нігерії група вчених із Федерального сільськогосподарського університету міста Макурді (UAM) та Політехнічного інституту імені Акперана Орші в місті Яндеві провела дослід з метою вивчення впливу різних рівнів уведення в раціон поросят-відлученців борошна з висушеної й обробленої шкірки маніоки (0%, 25, 37,5 і 50%) за паралельного використання ензимного комплексу Натузим на показники зростання й перетравність поживних речовин комбікорму.
16 поросят-відлученців породи ландрас (кнурці) середньою живою масою 13,33 г поділили на чотири групи, раціони яких на 0%, 50, 75 і 100% кукурудзи замінили шкіркою маніоки й доповнили ензимним комплексом Натузим у дозуванні 350 г/т. Дослід проводили 42 дні. Наприкінці експерименту було випадковим чином відібрано по дві свині з кожної групи, їх тримали на голодній дієті 24 год, після чого протягом семи днів відбирали проби для аналізу на засвоюваність експериментальних кормів.
Показники продуктивності у свиней, які отримували корми із заміною кукурудзи на шкірку маніоки, показували зниження (р<0,05) кінцевої живої маси на 15,5–25,9%, споживання корму — на 14,3–20,4%, середньодобового приросту — на 26,1–43,5%, а коефіцієнт конверсії корму збільшився на 16,2–41,7%. На тлі цього спостерігалося зниження вартості корму на 1 кг приросту живої маси на 7,0–16,3% (р<0,05).
Заміна кукурудзи на шкірку маніоки призвела до зниження (р<0,05) засвоюваності сухої речовини на 8,4–17,5%, сирої клітковини — на 5,2–28,9%, сирого протеїну — на 1,5–7,3%, золи — на 9,2– 43% і БЕР (без азотистих екстрактивних речовин) — на 10,7–18%, у той час як засвоюваність сирого жиру мала тенденцію до збільшення на 0,4–3,9%.
Повна заміна кукурудзи на борошно з обробленої шкірки маніоки з додаванням ензимного комплексу Натузим у дозуванні 350 г/т корму для поросятвідлученців дала змогу досягти істотного зниження вартості корму й витрат на 1 кг приросту на 16,3%, але знижувало швидкість росту тварин на 20,4%.
У періоди падіння цін на м’ясо та на тлі підвищення кредитних ставок у банках така стратегія дає змогу зберегти бізнес без втрати поголів’я.
The Ukrainian Farmer
