Інтенсифікація чи ресурсоощадження?

За доброї кон’юнктури ринку зерна кукурудзи істотну перевагу мають інтенсивні технології вирощування. За зниження кон’юнктури може зрости інтерес до мало- і безгербіцидних.

 

Збільшити виробництво зерна кукурудзи можна за рахунок оптимізації інтенсивних факторів її вирощування. З метою вивчення цього питання нами були закладені досліди для пошуку оптимальних затрат на технологічні складові вирощування та догляду, які забезпечують максимум економічного ефекту.

 

Підбір гібридів

 

Умови вирощування 2010 року показали, що для сівби потрібно використовувати адаптовані до конкретних ґрунтово-кліматичних умов гібриди. У господарствах бажано вирощувати кілька гібридів кукурудзи різних строків дозрівання, що дозволить стабілізувати врожайність культури за рахунок ефективного використання запасів вологи у ґрунті, опадів вегетаційного періоду та техніки. Не слід використовувати невідомі гібриди, особливо закордонної селекції, якщо вони не перевірені в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах і належать до груп середньопізніх та пізньостиглих.

 

Ґрунтово-кліматичні умови центральної частини України сприятливі для вирощування ранніх, середньоранніх та середньостиглих гібридів, менш сприятливі — для середньопізніх та пізньостиглих. Оскільки нові скоростиглі гібриди потребують менших витрат на післязбиральне досушування зерна, то їх використання є найрентабельнішим.

 

У дослідах з оптимізації гібридного складу кукурудзи для вирощування в північному Степу України в середньому за 2006—2008 р. вищу урожайність формували гібриди ранньостиглої і середньостиглої груп — 6,88 і 6,48 т/га відповідно (табл.1). Проте через значні витрати на досушування зерна, рентабельність гібридів середньостиглої групи становила 184%, тоді як ранньостиглих гібридів — 297%. У середньому за 2009—2010 р. вищу урожайність зерна — 7,29 т/га — і кращі показники економічної ефективності показали гібриди нового покоління середньостиглої групи, рівень рентабельності яких становив 209%. Серед досліджуваних у ці роки гібридів найвищу урожайність зерна формували середньоранній гібрид Любава 279 МВ — 7,61 т/га та середньостиглий гібрид Моніка 350 МВ — 7,58 т/га. Умовно чистий дохід при їх вирощуванні становив відповідно 8922 та 8672 грн/га за витрат 3635 та 4030 грн/га.

 

Серед гібридів, які мають здатність швидко втрачати вологість при достиганні (що істотно зменшує витрати на досушування), можна назвати такі: ранньостиглі — Ушицький 167 СВ, Дніпровський 181 СВ, Дніпровський 187 МВ; середньоранні — Білозірський 295 СВ, Любава 279 МВ; середньостиглі — Солонянський 298 СВ, Моніка 350 МВ.

 

Таблиця 1. Економічна ефективність виробництва різних біотипів гібридів кукурудзи на зерно в північному Степу України

 

Група стиглості гібридів	Урожайність, т/га	Вологість зерна при збиранні, %	Витрати*, грн/га		Собівартість 1 т зерна, грн	Рівень рентабельності, %
			разом	з них на сушіння
2006—2008 р.
Ранньостиглі (ФАО 150—200)	6,88	14,3	2861	37	416	297
Середньоранні (ФАО 200—300)	6,22	16,8	3135	314	504	227
Середньостиглі (ФАО 300—400)	6,48	22,0	3764	933	581	184
Середньопізні (ФАО понад 400)	5,49	25,0	3879	1087	707	134
2009—2010 р.
Ранньостиглі (ФАО 150—200)	6,13	19,0	3370	552	550	200
Середньоранні (ФАО 200—300)	6,61	21,2	3694	857	559	195
Середньостиглі (ФАО 300—400)	7,29	21,8	3888	1024	533	209
Середньопізні (ФАО понад 400)	6,82	23,8	4048	1203	594	178

*Розрахунки проведено за цінами 2010 року

  

Особливості удобрення

 

Раціональніше використовуються добрива тоді, коли розраховують потребу в поживних речовинах з урахуванням родючості ґрунту конкретного поля та запланованого врожаю. Згідно з нашими дослідженнями та розрахунками економічної ефективності, найдоцільнішою нормою мінеральних добрив при вирощуванні кукурудзи на зерно з урахуванням їх окупності є N₃₀P₃₀K₃₀ (табл. 2).Різні біотипи гібридів мають неоднакову реакцію на добрива. Найбільший приріст врожаю зерна після застосування підвищеної дози NPK забезпечували середньостиглі та середньопізні гібриди, тоді як скоростиглі форми доцільно вирощувати на фоні помірної дози. Тому, добираючи гібриди однієї біологічної групи, слід віддавати перевагу тим із них, які при внесенні добрив забезпечують стабільно високі врожаї.

 

Таблиця 2. Економічна ефективність застосування мінеральних добрив при вирощуванні гібридів кукурудзи в умовах ризикованого землеробства (за цінами 2010 року)

 

Група стиглості гібридів	Норма добрив	Виробничі витрати, грн/га	Вартість валової продукції, грн/га	Умовно чистий дохід, грн/га	Рентабельність, %
Ранньостиглі	Без добрив	1909	5720	3811	199,7
	N30P30	2655	6487	3832	144,3
	N60P60	3392	6916	3524	103,9
Середньоранні	Без добрив	1915	5902	3987	208,2
	N30P30	2659	6591	3932	147,9
	N60P60	3398	7020	3622	106,6
Середньостиглі	Без добрив	1925	6032	4107	213,3
	N30P30	2684	6799	4115	153,3
	N60P60	3427	7306	3879	113,2
Середньопізні	Без добрив	1926	6370	4444	230,7
	N30P30	2697	7215	4518	167,5
	N60P60	3440	7709	4269	124,1

  

Дослідженнями також встановлена висока економічна ефективність комплексного застосування обробки бактеріальним препаратом на основі фосформобілізуючих бактерій та внесення під передпосівну культивацію N₂₀P₂₀K₂₀, що забезпечило підвищення урожайності зерна, зменшивши собівартість продукції на 9,4%.

 

Сівба

 

Мінімізація основного обробітку ґрунту в умовах північного Степу (лише дворазове дискування на 8—10 та 10—12 см) або його повна відсутність (ноу-тілл) призводили до суттєвого зниження врожайності зерна кукурудзи порівняно з оранкою на 25—27 см: після сої на зерно — на 0,26—0,49 т/га, у повторних посівах після кукурудзи — 0,50—0,62, після соняшнику — 0,57—0,74, після озимої пшениці — на 0,70—0,92 т/га.

 

Календарні строки сівби в господарствах визначають з урахуванням погодних, ґрунтових, агротехнічних умов, що склалися, а також типів гібридів. Найбільш оптимальним для Центру України є період кінець квітня — перша декада травня, хоча за умов недостатнього зволоження сіяти можна і раніше, з 15 квітня. Сівбу холодостійких гібридів (переважно кременистого підвиду) починають при настанні стійкої середньодобової температури ґрунту на глибині 10 см 8—10 ºС. Менш холодостійкі гібриди потребують температури понад 12 ºС.

 

Захист від бур’янів

 

При вирощуванні кукурудзи (особливо харчового напрямку використання) за інтенсивною малогербіцидною чи безгербіцидною технологією за вегетаційний період проводять 2—3 міжрядних обробітки.

 

Неналежний захист від бур’янів як хімічними, так і агротехнічними засобами призводить до того, що з кожним роком у посівах зростає кількість важкознищуваних бур’янів (амброзія, осот). Не зменшується й кількість злакових бур’янів. Середня забур’яненість призводить до недобору врожаю 20—25%, а в сильно забур’янених посівах (особливо за механізованої безгербіцидної технології) культура втрачає 60—80% продуктивності.

 

Для ефективної боротьби з бур’янами рекомендовано застосовувати гербіциди ґрунтової дії: Харнес (2,5—3,0 л/га), Фронтьєр (1,5—1,7 л/га), Прімекстра Голд (1,0—1,3 л/га) та інші. Їх вносять під передпосівну культивацію або в досходовий період. Кращий ефект дії препаратів забезпечується при якісному перемішуванні робочої рідини з достатньо вологим верхнім шаром ґрунту, але не глибше глибини загортання насіння.

 

Таблиця 3. Економічна ефективність різних технологічних моделей при вирощуванні кременистої кукурудзи на харчові цілі (2008—2010 р.)

 

Показники		Безгербіцидна технологічна модель з ручним прополюванням посівів (без добрив)	Безгербіцидна технологічна модель з ручним прополюванням посівів та внесенням N80P60K60	Інтенсивна малогербіцидна ресурсоощадна технологія (без добрив)	Інтенсивна малогербіцидна технологія з внесенням N80P60K60
Урожайність зерна, т/га		5,28	5,86	4,88	5,56
Вартість урожаю з 1 га, грн		9507	10545	8788	10013
Виробничі витрати, грн/га		1961	3698	1280	3017
Собівартість, грн/т		371	631	262	542
Умовно чистий дохід, грн/га		7546	6847	7509	6995
Окупність витрат, грн/грн		3,85	1,85	5,87	2,32
Затрати праці, люд.-год.	на 1 га	75,0	75,7	8,2	8,9
	на 1 т	14,21	12,92	1,69	1,61
Економія затрат праці, %		–	9,0	88,1	88,7
Ріст продуктивності праці, %		–	9,9	743	783

 

При вирощуванні кукурудзи за інтенсивною технологією важливо поєднувати механічний обробіток ґрунту в посівах (боронування та розпушування міжрядь) із внесенням післясходових (страхових) гербіцидів вибіркової дії. До таких препаратів відносять гербіциди групи 2,4-Д, які рекомендовано вносити у фазу 3—5 листків у культури, а також гербіциди — Базис (20—25 г/га), Тітус (40—50 г/га), Хармоні (10 г/га), Мілагро (1,0—1,25 г/га): їх можна застосовувати у фазу 3—7, а останній — до 10-го листка кукурудзи. Більшість із цих препаратів пригнічують і знищують конкретний склад бур’янів, і застосовувати їх треба при детальному визначенні типу засміченості поля.

 

За змішаного типу та високого рівня забур’яненості слід застосовувати гербіциди, до складу яких входять щонайменше дві діючі речовини: МайсТер (150 г/га), Серто Плюс (150—200 г/га), Кросс (100—150 мл/га), Базис (20—25 г/га), Діален Супер (1,5 л/га), Лонтрім (1,5—2,0 л/га) або бакові суміші препаратів: Тітус + Діален, Тітус + Хармоні, Лонтрел + 2,4-Д тощо.

 

Таблиця 4. Сучасні технології вирощування кукурудзи на зерно у північному Степу України (2006—2009 р.)

 

Показники	Технології вирощування гібридів кукурудзи різних груп стиглості
	інтенсивна	ресурсоощадні з різними рівнями затрат
		малогербіцидна	безгербіцидна механізована
Урожайність зерна, т/га	6,4—7,4	5,9—6,5	3,7—4,4
Вартість урожаю з 1 га, тис. грн	10,6—11,4	9,7—10,8	6,1—7,3
Рівень затрат, тис. грн/га	3,2—4,0	3,0—3,5	2,3—3,0
Умовно чистий дохід, грн/га	6,6—8,6	6,3—7,7	3,5—5,0
Окупність затрат, грн/грн	1,7—2,6	1,8—2,2	1,2—1,4

 

У разі погіршення кон’юнктури ринку (зниження ціни на зерно кукурудзи та зростання цін на добрива, пальне, ЗЗР, насіннєвий матеріал тощо) рівень доходності інтенсивної технології значно знижується, що може підштовхнути сільгоспвиробника до вибору менш затратної технології — ресурсоощадної (інтенсивної малогербіцидної) або навіть безгербіцидної механізованої. За останньої рівень витрат знижується до 2,3—3,0 тис. грн/га, але внаслідок значного недобору врожаю через надмірну забур’яненість посівів, який в окремі роки сягав 84%, знижується і умовно чистий дохід, а відповідно й окупність затрат — до 1,2—1,4 грн/грн.

 

Таким чином, своєчасне визначення типу і ступеня засміченості бур’янами площ під кукурудзу створює передумови для оптимального застосування хімічних і агротехнічних заходів боротьби з ними та можливості збереження від 5 до 84% врожаю. В умовах ризикованого землеробства на ґрунтах з достатньо високим рівнем природної родючості економічний ефект захисту посівів кукурудзи від бур’янів переважає ефект від застосування мінеральних добрив.

 

 

Ігор Семеняка, Андрій Андрієнко, Олена Григор’єва, кандидати с.-г. наук

Кіровоградський інститут агропромислового виробництва НААНУ

журнал “The Ukrainian Farmer”, лютий 2011 року 

  

^{Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».} 

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ