Незважаючи на цінові тренди, темпи експорту зерна з України не падають. Попит на українську продукцію нині доволі високий. Ми поцікавилися в експертів, які чинники підтримували ціни на українську пшеницю на умовах FOB з початку сезону.
Україна впритул наблизилася до середини експортного сезону. І хоча збирання кукурудзи ще триває, говорити про експортні досягнення вже можна. Незважаючи на скарги трейдерів, пов’язані з браком зерновозів та обмеженнями на перевезення автомобільним транспортом, експорт зерна з України йде з випередженням приблизно на 2 млн тонн порівняно з аналогічним періодом минулого року. Станом на кінець листопада експортовано 17,5 млн тонн зернових. Чи вдасться трейдерам перевищити рекордний показник минулого року, який, за даними Мінагрополітики, становив 39,5 млн тонн і як мінімум зберегти експортну виручку на рівні 2015/16 МР?
Експерти й аналітики впевнені, що в натуральному вираженні обсяги експорту в 2016/17 МР можуть навіть зрости. Профільне міністерство бачить цей показник на рівні 41 млн тонн за урожаю в 64 млн тонн зерна. Прогнози Мінсільгоспу США по експорту скромніші за вітчизняні — 38,7 млн тонн за урожаю 65,1 млн тонн. Основне питання — як довго триватиме низький ціновий тренд на зерно, зважаючи на його величезні перехідні залишки у світі, низькі ціни на нафту, а також хороші перспективи щодо врожаю кукурудзи в Америці.
Урожайним 2016 рік видався не лише в Україні, а й у США, Росії та ЄС. В результаті світове виробництво зерна в 2016/17 МР зросло на 4% — до 2,06 млрд тонн.
Поточного маркетингового року ціни на зерно на світових біржах є найнижчими за останні 10 років. За словами керівника аналітичного відділу консалтингового агентства «ААА» Марії Колесник, на початку листопада більшість аналітиків схилялися до думки, що цьогорічне цінове дно вже пройдене й надалі ціни на зерно зростатимуть. Проте під тиском чинника обрання Дональда Трампа президентом і чергового світового балансу від USDA вони й далі падають. Зазвичай у грудні більше активізуються імпортери, і ціни мали б іти вгору. Проте на початку календарного року на світові ринки також вплинула політична ситуація в Аргентині, коли наслідком президентських виборів стало скасування експортних мит на зернові.
Пощастило з Індією
«Високий попит на українське зерно з боку імпортерів не лише стримав зниження цін, а й став ключовим чинником їх зростання», — розповідає експерт зернового ринку компанії «УкрАгроКонсалт» Єлизавета Малишко. До того ж в очікуванні кращих пропозицій наразі чимало аграріїв притримують зерно на елеваторах. За інформацією «УкрАгроКонсалт», ціни на українську пшеницю з липня по жовтень виросли на 3% на умовах FOB. Зокрема, на продовольчу вони підвищилися зі 174 до 180 дол./т, на фуражну — зі 163 до 167 дол./т. За перші місяці 2016/17 МР Україна активно експортувала пшеницю. Попит на неї був високим традиційно з боку Єгипту, який щорічно імпортує приблизно 10 млн тонн цієї культури. Проте несподіваним цього року є інтерес до українського зерна і з боку Індії. «Нашим аграріям пощастило: ніхто не очікував скорочення виробництва зерна в Індії, — каже директор компанії NewWorldGrain Україна (SouffletGroup) Микола Горбачьов. — В результаті ця країна знизила імпортне мито на пшеницю з 25 до 10%».
Оцінка валового збору пшениці в Індії, опублікована USDA, набагато нижча за офіційну — 93,5 млн тонн. Експерти й учасники ринку оцінюють урожай у 82–88 млн тонн. Прогноз внутрішнього споживання пшениці поточного сезону становить 89,6 млн тонн, що на 6% більше за рівень минулого сезону. «Пропозиція пшениці на внутрішньому ринку Індії є обмеженою, а ціни — високими, незважаючи на поліпшення перспектив імпорту після зниження імпортного мита. Актив ність закупівель пшениці приватними покупцями з державного фонду дуже висока», — зазначає експерт Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Валерія Шаймухаметова. Наші виробники відразу скористалися цією можливістю. За даними «Укр АгроКонсалту», з червня по жовтень вони відправили в Індію близько 840 тис. тонн цієї культури. Останній раз ця країна імпортувала українську пшеницю 10 років тому. Тоді Індія купила в Україні трохи більше ніж 300 тис. тонн. За інформацією ВАР, всього цього МР індійці імпортують понад 3 млн тонн пшениці, з яких імпортери вже законтрактували 2 млн тонн пшениці з поставкою до середини лютого 2017 року.
Китай переорієнтовується?
Додатковий попит однозначно підтримує ціну на пшеницю українського походження на світовій арені, але експерти стримано оцінюють перспективи до зростання цін на цю культуру. «Дисконт причорноморської пшениці з поставкою, наприклад, в Марокко щодо французької зернової знизився в серпні з 30 до 10 дол./т. Тож ціни на українську пшеницю мають свою межу, й потенціал для подальшого росту обмежений», — вважає Валерія Шаймухаметова.
Щодо ячменю, то поки що він торгується не активно. З початку сезону трейдери відвантажили 4 млн тонн в Індію, Пакистан й інші країни. «Країни-імпортери зайшли на ринок, затоварилися по ячменю і все, ринок стоїть, ціни поки що індикативні. Нині ціни стоять на рівні 169–172 дол./т, але трохи пізніше вони можуть незначно зрости, тому що Саудівська Аравія й інші країни почнуть затоварюватися», — повідомив директор консалтингового агентства «ААА» Сергій Наливка.
По кукурудзі ситуація кардинально відрізняється. Її експортовано поки що лише близько 4 млн тонн, проте основні її продажі починаються з грудня. Великі перехідні залишки цієї зернової в Китаї тиснуть на ринок. «Китай цього року буде, можливо, навіть експортувати кукурудзу. Може викине на ринок 2–3 млн тонн. Китайцям цікаво впливати на ринок й закупити додаткові обсяги зерна за нижчою ціною. Проте з 2020–2022 рр. Китай стане найбільшим імпортером кукурудзи — на рівні 40–50 млн тонн через зростання споживання свинини та м’яса», — прокоментував власник UkrLandFarming Олег Бахматюк. До кінця 2016 року ціна на цю культуру навряд чи буде рости на світових біржах. Це підтверджують і виробники, і експортери. На думку зернотрейдера Владислава Демчика, зараз у вартість української кукурудзи закладено чинник ризику з логістики: трейдери, що закривають свої короткі позиції і зобов’язання за зовнішньоекономічними договорами, змушені платити преміальну ціну, щоб судно не стало на демередж (вартість простою може бути від 12 тис. до 20 тис. дол. в день) через брак товару. За його словами, в кінці жовтня експортні ціни на кукурудзу становили 170 дол./т на умовах FOB, в листопаді ціна знизиться ще на 1 дол. — до 169 дол./т, у грудні — до 168 дол./т. «Цього року у світі буде рекордний урожай кукурудзи, вже в найближчому періоді всі учасники ринку очікують зменшення ціни на 3–5 дол. після поліпшення ситуації з внутрішньої логістикою», — пояснив учасник ринку. В цілому по кукурудзі вже зараз відбувається перетікання позицій із країн Чорноморського басейну в Північну Америку, де активно йдуть жнива.
Здешевити логістичну складову
За словами президента УЗА Володимира Клименка, зараз трейдери намагаються максимально відвантажити товар до того, як на ринок встиг зайти врожай американської кукурудзи. «Сьогодні у світі достатньо і пшениці, і кукурудзи, тому ціна на них в Україні залежатиме від наших можливостей швидко поставити зерно. Щоб конкурувати на світових ринках, потрібно знижувати ціну», — вважає гендиректор компанії CofcoAgriUkraine Володимир Осадчук. На його думку, цього можна досягти шляхом зниження витрат на логістичну складову, яка в Україні доволі суттєва.
Перші кроки в цьому напрямі уряд зробив наприкінці місяця, дозволивши трейдерам змішувати зерно різних класів на елеваторах за формування експортних партій. За словами першого заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Максима Нефьодова, прийняття постанови дозволить експортерам зерна заощадити на логістиці до 15%. Проте невирішеним є питання зі швидкістю доставки цього зерна в порт. «Ми щодня стикаємося з проблемою браку рухомого складу зерновозів. За готовності елеваторів відвантажувати зерно у великих обсягах, залізниця не може забезпечити подачу порожняку в нормальному стані, щоб задовольнити потреби підлогових елеваторів», — скаржиться директор «Новік Порт Сервіс» Тетяна Сокор. У попередні роки цей брак зерновозів закривав автотранспорт. Сьогодні через зниження норм щодо завантаження автотранспорту возити автомобільним транспортом стає невигідно.
«Якщо не будуть вжиті екстрені заходи з подачею зерновозів і зняттям обмежень на перевезення автомобільним транспортом, Україна може не вивезти 7 млн тонн зерна», — переконаний президент УЗА Володимир Клименко. За його словами, є проблема з подачею вагонів у райони, що наближені до зони бойових дій на сході країни: «У Луганській області забиті всі чотири елеватори, 300 тис. тонн зерна й соняшнику ще не прибрано». Загалом для нормального темпу відвантажень сільгосппродукції в Україні має бути щонайменше 15 тис. вагонів-зерновозів, а їх, за оцінками очільника зернової асоціації, близько 13 тис. Трейдери вже зараз констатують, що проблема зі швидкою доставкою зерна в порти є дуже серйозною. «Ми вже дивимося переадресацію двох кораблів з України у країни ЄС — це Констанца, Варна», — зазначив Володимир Осадчук.
Виходом із ситуації може стати купівля власного рухомого парку зерновозів. Скажімо, компанії «Кернел» це дозволяє частково нівелювати ризики з неподачею вагонів і бути гнучкішою у плануванні власних відвантажень. Співголова комітету по зернових й олійних культурах Європейської бізнес асоціації Микола Горбачьов вважає, що розв’язати проблему із зерновозами можна. Потрібно створити для приватних компаній умови з привабливим терміном окупності інвестицій у цей напрям.
Коли верстався номер, надійшла інформація від МінАПіП про те, що українські фермери намолотили 64,2 тис. тонн зернових, із них пшениці — 26,1 млн тонн, ячменю — 9,5 млн, кукурудзи — 26,1 млн тонн. Також триває збір фуражної кукурудзи, яка, за словами очільника аграрного міністерства Тараса Кутового, може теоретично збільшити загальний вал зерна до 65 млн тонн. За таких умов трейдерам важливо не просто законтрактувати зерно, а мінімізувати свої логістичні витрати й встигнути завантажити свої судна. Проте попит із боку експортерів перед Новим роком традиційно суттєво скорочується. «В нинішніх умовах, коли трейдери стикаються із серйозними проблемами з доставки зерна в порти, таке зниження попиту може виявитися їм навіть на руку, оскільки дозволить у спокійнішому режимі заповнити потужності морських терміналів», — вважає аналітик аграрного ринку інформаційної компанії «ПроАгро» Ярослав Левицький. З другого боку, зниження попиту може призвести й до падіння експортних цін.
Оксана Пирожок
газета “АгроМаркет”, грудень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
