Агромаркет

Готуємо площі під пшеницю

The Ukrainian Farmer
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
Готуємо площі під пшеницю

Запропоновано основні заходи підготовки площ під пшеницю озиму на зрошуваних землях Степу після різних попередників.

 

Обробітку ґрунту за значенням, а також за енергетичними й трудовими витратами в землеробстві належить провідне місце. Тому протягом останніх років на базі дослідних станцій і господарств Інституту зрошуваного землеробства НААН виконано значний комплекс експериментальних досліджень із виявлення нових напрямів удосконалення способів і систем обробітку, спрямованих на збереження родючості ґрунту, покращення фітосанітарного стану й підвищення продуктивності зрошуваних земель. Ураховуючи, що південна частина Степової зони України є окремою специфічною зоною із загальною площею орних земель 4,7 млн гектарів, із яких 1,69 млн є зрошуваними, виникла потреба розроблення нових й удосконалення сучасних способів і систем основного обробітку відповідно до біологічних особливостей сільськогосподарських культур, агрофізичних властивостей і меліоративного стану ґрунтів.

 

Ґрунтовий покрив регіону представлено чорноземами південними (3,1 млн гектарів), темно-каштановими (1,1 млн) та каштановими (0,2 млн гектарів), різного ступеня осолонцювання в комплексі із солонцями — середньо та важкосуглинковими ґрунтами, які утворилися під впливом специфічних гідротермічних умов і різнотравно-ковилової та типчаково-ковилової рослинності, характерної для Південної посушливої й Сухостепової ґрунтово-екологічних зон. Солонцюватість ґрунтів визначає незадовільні водно-фізичні властивості орного шару. Низький уміст водостійких агрегатів в орному шарі ґрунтів утруднює його обробіток у сухому стані. За зрошення поверхневий шар запливає, що заважає проникненню води в глибші горизонти ґрунту. Стан фізичної стиглості солонцюватого ґрунту, що визначає придатність його до обробітку у весняний період, затягується, а після обробітку — утворюється грудкувата поверхня. Грудки в сухому стані міцні, важко піддаються обробітку; крім цього, в таких ґрунтах на глибині 30–35 см утворюється ущільнений ілювіальний прошарок, який заважає проникненню в глибокі шари не лише води, а й кореневої системи рослин. Таким чином, чорноземи південні, темно-каштанові та каштанові ґрунти потребують протидеградаційних заходів і розробки й удосконалення способів і систем їх обробітку відповідно до конкретних умов місцевості.

 

У природно-кліматичному відношенні регіон характеризується високим забезпеченням тепловими ресурсами і є одним із найсприятливіших для ведення сільського господарства. Основним чинником, що лімітує та стримує реалізацію потенційних можливостей сортів і гібридів сільськогосподарських культур, є недостатня забезпеченість вологою: гідротермічний коефіцієнт коливається в межах 0,32–0,68. Тому вагомим резервом збільшення виробництва зерна в південному регіоні є зрошувані землі. Розмістивши на них 100–125 тис. гектарів сучасних сортів пшениці озимої, можна щорічно отримувати понад 1,0 млн тонн продовольчого зерна та високоякісного насіння.

 

За обробітку ґрунту під пшеницю озиму тип ґрунту і його агрофізичні властивості не мають вирішального значення, натомість на передній план виходять попередники й строки звільнення поля від них. Ураховуючи структуру посівних площ, що на сьогодні склалася на зрошуваних землях, найвища питома вага припадає на сою, ріпак, кукурудзу на силос, багаторічні трави й стерньові попередники.

Після багаторічних трав

 

Загальновизнаним і найефективнішим попередником під сівбу пшениці озимої зазвичай є багаторічні трави, насамперед люцерна трирічного використання. Однак питома вага люцерни в структурі посівних площ на зрошуваних землях протягом останніх років істотно скоротилася, хоча у великих товарних господарствах із розвиненим м’ясним і молочним тваринництвом площа посівів пшениці після цього попередника досягає 30–35%. Тому вибір способу обробітку пласта має велике значення. Важливим є також питання визначення строку обробітку, від якого залежить продуктивність люцернового гектара й ефективність зрошення взагалі. Третій укіс люцерни в південній частині Степової зони збирають наприкінці третьої декади липня — на початку серпня, тобто до оптимальних строків сівби пшениці озимої лишається понад 1,5 місяця, тобто є достатньо часу для обробітку ґрунту, проведення передпосівного поливу, культивації та сівби.

 

За дотримання науково обґрунтованих режимів зрошення вологість ґрунту після збирання третього укосу люцерни достатня для проведення якісного основного обробітку. За результатами експериментальних досліджень відділу зрошуваного землеробства ІЗЗ НААН заміна глибокої оранки, яка протягом тривалого часу була загальновизнаною для всіх регіонів із розвиненим зрошенням, на безполицевий обробіток із такою самою глибиною розпушування та зменшення глибини обробітку пласта люцерни до 12–14 см, не призводить до зниження врожайності зерна й погіршення його якості, а в роки з посушливими погодними умовами продуктивність пшениці озимої істотно підвищується. Безполицевий обробіток краще проводити з використанням ґрунтообробних знарядь дискового або комбінованого дискочизельного типу — БДВП-4,2; БДВП-3,0-0,1. Хороші результати під час випробування на темно-каштанових ґрунтах у зоні дії Інгулецької зрошувальної системи забезпечила важка дискова борона БДВП-3,0-0,1, яка поєднує важкі дискові борони із чизельними розпушувачами, що можуть працювати на глибину до 40 см з відстанню між чизельними стояками 100 см. Такий комбінований обробіток сприяє кращому вбиранню поливної води й атмосферних опадів, активізує процеси розкладання свіжої органічної речовини та перехід важкодоступних елементів мінерального живлення в доступні. Після такого обробітку створюється дрібногрудкувата, збагачена подрібненими післяжнивними рештками поверхня ґрунту. Для важких ґрунтів, а також якщо з будь-яких причин не вдалося ґрунт обробити своєчасно й він пересох і не піддається обробітку наведеними знаряддями, доцільно провести зволожувальний полив нормою 350–400 м./га або використати борони диско-чизельні БДЧ-5, БДЧ-6, БДЧ-7, які забезпечать якісний обробіток на глибину до 20–22 см.

 

До настання оптимальних строків сівби площі, оброблені знаряддями безполицевого типу, треба підтримувати в чистому від бур’янів і розпушеному стані. За 3–5 днів до настання оптимальних строків сівби за відсутності запасів продуктивної вологи в орному шарі доцільно провести передпосівний полив нормою, розрахованою на зволоження орного або шару ґрунту 0–50 см. Не пізніше ніж через 2–3 дні після поливу потрібно провести передпосівну культивацію на глибину 5–6 см із використанням парових культиваторів.

 

Після просапних попередників

 

З просапних культур найпоширенішими попередниками під пшеницю озиму на зрошуваних землях є соя, кукурудза на силос і зерно (ранньостиглі гібриди). Під ці культури на зрошуваних землях із чорноземами південними й темно-каштановими ґрунтами, щільність складення яких досягає 1,40–1,45 г/см., а для сої та кукурудзи оптимальною є 1,1–1,3 г/см., ми рекомендуємо проводити глибокий основний обробіток з обертанням скиби, післядія якого простежується 2–3 роки. Крім того, враховуючи те, що строк збирання високоврожайних середньота пізньостиглих сортів сої й гібридів кукурудзи припадає на початок оптимальних строків сівби пшениці озимої та на багатоопераційний основний обробіток часу немає, своєчасно проведене збирання врожаю з якісним подрібненням листостеблової маси дає можливість мінімізувати систему основного обробітку ґрунту застосуванням комбінованих багатоопераційних ґрунтообробних агрегатів і навіть проводити сівбу в попередньо необроблений ґрунт.

 

Наш інститут розробив водозберігальну ґрунтозахисну малоенергоємну систему основного обробітку із застосуванням комбінованих знарядь дископаків (Д-10П, Д-8П) і дискаторів (Д-2,0, Д-4,0), які забезпечують якісний обробіток ґрунту після збирання врожаю на площах, де листостеблова маса сої та кукурудзи на зерно використовується на добриво. Специфічна конструкція робочих органів знарядь і можливість працювати на підвищених швидкостях (до 20 км/год) сприяє доброму розпушуванню ґрунту на глибину від 3 до 10 см, додатково подрібнює рослинні рештки, перемішуючи їх з оброблюваним шаром.

 

Коли строки збирання попередника (найчастіше сої) збігаються з оптимальними строками сівби пшениці озимої, за результатами досліджень, проведених на Асканійській ДСГДС ІЗЗ НААН, добрі результати за якісного подрібнення та рівномірного розподілу листостеблової маси сої забезпечує сівба в попередньо необроблений ґрунт із застосуванням спеціальних сівалок.

 

Після стерньових попередників

 

Ріпак озимий, зернові колосові та гірчиця першими звільняють поле. Основна вимога до їх збирання — рівномірний розподіл на поверхні ґрунту листостеблової маси й перемішування її дисковими лущильниками (БДЛП-8,0; БДЛП-4,0) або важкими дисковими боронами (БДВП-2,5; БДВП-3,8; БДВП-7,2) із шаром ґрунту від 8 до 14 см за одночасного внесення на кожну тонну повітряно-сухої листостеблової маси 10 кг д. р. аміачної селітри для компенсації азоту, який споживатимуть мікроорганізми-деструктори. Враховуючи те, що після збирання ріпаку, ячменю озимого, пшениці озимої та гірчиці до оптимальних строків сівби озимих зернових є 2,0–2,5 місяця, компенсація браку азоту шляхом унесення його в мінеральній формі (N10 на 1 т соломи) сприятиме швидшому розкладенню органічної речовини ґрунтовими мікроорганізмами, після відмирання яких асимільований ними азот мінералізується й стає доступним для рослин.

 

Подальший догляд за обробленими таким чином площами після всіх наведених вище попередників полягає в проведенні культивацій з одночасним боронуванням у разі проростання падалиці, бур’янів і запливання ґрунту після дощів. За сприятливих погодних умов другої половини літа глибина культивацій не має перевищувати 5–6 см. За умов, коли така товщина розпушеного поверхневого шару не забезпечує надійного захисту від втрат вологи з глибших шарів, глибину культивацій слід збільшити до 8 см.

 

Якщо за період після збирання попередників і до середини вересня опадів немає, то протягом другої-третьої декади вересня треба провести передпосівний полив нормою 200–300 м./га.

 

Післяполивний обробіток ґрунту

 

Передпосівні поливи, особливо якщо вони супроводжуються своєчасним і якісним післяполивним обробітком ґрунту, відіграють дуже важливу роль у підвищенні ефективності вирощування пшениці озимої. Першочергове завдання післяполивного обробітку ґрунту полягає в тому, щоб створити оптимальні умови для проростання насіння, отримання сходів і початкового їх росту. Як відомо, необхідним чинником для цього є забезпеченість насіння достатньою кількістю вологи, що вирішується насамперед передпосівним поливом і якісним обробітком ґрунту, який полягає у своєчасному закритті вологи й одній-двох передпосівних культиваціях залежно від гідротермічних умов і часу, що залишився до оптимальних строків сівби. Доцільно проводити дві культивації: першу — на глибину 8–10 см після основного обробітку з метою вирівнювання поля, а другу — після передпосівного поливу на глибину 5–6 см.

 

Кількість суцільних культивацій залежить від гідротермічних умов року. В роки з частими дощами кількість культивацій може зростати, а в посушливі, навпаки, зменшуватися. У цей період краще використовувати широкозахватні гідрофіковані зчіпки парових культиваторів (К-4,3; К-7,3; К-8,3; К-9,3; К-11).

 

За наявності коренепаросткових бур’янів економічно виправданими можуть бути хімічні заходи боротьби з ними.

 

 

Микола Малярчук, д-р с.-г. наук
Інститут зрошуваного землеробства НААН
Співавтори: Анастасія Малярчук, канд. с.-г. наук, Лідія Мишукова

журнал “The Ukrainian Farmer”, липень 2018 року

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 
  

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями