У ТОВ «Іванівка» для захисту посівів обирають гербіциди від Corteva Agriscience
Нещадні до бур’янів, але лагідні до культури
У ТОВ «Іванівка» для захисту посівів від бур’янів обирають тільки перевірені оригінальні гербіциди від Corteva Agriscience
Про шкодочинність різних видів бур’янів відомо кожному агроному – вони конкурують з культурною рослиною за вологу, поживу та сонячне світло. Більшість з них можуть вегетувати в несприятливих для сільгоспкультур умовах, наприклад, за низьких температур або в умовах посухи. Тому грамотно вибудувана система гербіцидного захисту – один з ключових елементів захисту посівів та отримання високих показників врожайності. Про свій досвід розповів головний агроном ТОВ «Іванівка» Петро Солоний.
– Пане Петре, цей рік в Україні загалом видався сприятливим для вирощування різних культур. А яким він був для вашого господарства?
– Рік був справді непоганий, особливо для озимини. Сходи ми отримали доволі якісні: погодні умови сприяли перезимівлі, сніг був, хоча й небагато, тож озимина не вимерзла.
Опадів (а це в нашій зоні основний обмежувальний чинник) під час вегетації культур випало достатньо, правда, вони були нерівномірні – в основному в червні. А в липні – серпні, коли в кукуруд зи та соняшнику наливається зерно, було сухо. Та загалом, для нашої степової зони ризикованого землеробства це один з найкращих років.
– Чи позначилися погодні умови на забур’яненості посівів? Як ви будуєте систему гербіцидного захисту?
– Звісно, що більше опадів, то сильніша забур’яненість. Але ми намагаємося зменшити вплив погодних умов на стан посівів. Застосовуємо диференційований підхід. Наприклад, для ріпаку важливо, щоб посіви були чистими на початкових фазах розвитку, пізніше бур’яни вже не становлять загрози культурній рослині. Тому перша обробка проти падалиці пшениці чи ячменю, які є попередниками ріпаку, – для нас обов’язковий захід.
Не менш важливо восени проконтролювати зимуючі види бур’янів, які є основними конкурентами для ріпаку. Особливо небезпечним у нашій зоні є кучерявець Софії. Так, часом контроль бур’янів можна перенести на весну, але за низьких температур ці обробки зробити проблематично: бур’яни, на відміну від ріпаку, вже активно вегетують і переростають, а гербіциди, які можуть їх контролювати, не завжди ефективні. А коли бур’яни виростають на рівні з ріпаком, це дуже ускладнює у подальшому процес збирання врожаю.
Тому останні три роки ми практикуємо осіннє внесення гербіцидів і пересвідчилися в ефективності цього заходу. Щоправда, робимо це за необхідності й не на всіх полях – лише там, де вегетують особливо злісні для ріпаку бур’яни: талабан польовий, грицики звичайні, кучерявець Софії. Раніше ми ці види бур’янів контролювали навесні за допомогою гербіциду Слаш™. Та після появи на ринку гербіциду Белкар®, захист озимого ріпаку перенесли на осінь і лише за потреби застосовуємо Слаш™ навесні.
Гербіцидну обробку посівів проводимо на ранніх стадіях розвитку бур’янів, коли вони мають не більш як п’ять листочків. Белкар® восени вносимо у нормі 0,25 л/га, а Слаш™ навесні – по 0,8–1 л/га. За весь час, що працюємо з цими гербіцидами, переконалися у їх якості, продукти дуже м’які до культури, і водночас є високоефективними проти найбільш розповсюджених дводольних видів бур’янів у посівах ріпаку озимого.
– Як захищаєте від бур’янів решту озимини – пшеницю та ячмінь?
– Як відомо, загрозу для пшениці становить падалиця соняшнику та ріпаку. А в нас основними попередниками в озимих зернових є соняшник, ріпак, горох і в невеликій кількості кукурудза. Ми вирощуємо як звичайні гібриди соняшнику, так і стійкі до гербіцидів. Проблема полягає в тому, що гербіциди на основі трибенурол-метилу, які ми раніше використовували, не могли подолати падалицю соняшнику, стійку до гербіцидів, тому ми перейшли на Квелекс™. Основними перевагами цього гербіциду є те, що він чудово контролює будь-яку падалицю соняшнику на ранніх етапах розвитку – як традиційну, так і стійку до гербіцидів. Це ж стосується й традиційної падалиці ріпаку.
Ще одна перевага Квелекс™ – він прекрасно справляється з підмаренником чіпким. Цей бур’ян є злісним видом для багатьох культур. На деяких полях озимих зернових він розростається доволі потужно, і не всі гербіциди можуть з ним впоратися, особливо з перерослим. Тому, Квелекс™ для нас – надійний засіб захисту посівів озимих зернових від цього та інших видів бур’янів.
Ми використовуємо Квелекс™ у максимально рекомендованій нормі 60 г/га з прилипачем, і зазвичай одного внесення достатньо. У посівах озимої пшениці, де попередником є ріпак, вносимо його також восени – переконалися, що так боротися з падалицею та бур’янами ефективніше. А навесні вже спостерігаємо за розвитком бур’янів: якщо потреби немає, то гербіциди не використовуємо.
Майже на всіх площах озимих зернових ми використовуємо гербіцид Квелекс™ восени або навесні. Продукт є високоефективним проти бур’янів, що присутні на наших площах, та економічно вигідним для нашого господарства. Лише на деяких полях озимої пшениці, де присутні як злакові, так і дводольні види бур’янів, ми застосовуємо Паллас™ Екстра.
– Які найбільш проблемні бур’яни маєте у посівах кукурудзи і як з ними справляєтеся?
– Чималої шкоди нашим посівам кукурудзи завдають осоти. До речі, ці види бур’янів, а ще берізка польова, гірчиця польова, лобода біла, види щириць для кукурудзи є найбільш шкідливими: разом вони здатні знизити показники врожайності культури до 30–50%. Осоти присутні на всіх наших кукурудзяних полях, але проти них маємо перевірений засіб – гербіцид Лонтрел™. Я його застосовую вже років п’ятнадцять і з упевненістю можу сказати, що він має найкращу ефективність проти різних видів осотів. Інші препарати, особливо, генеричні, його тільки пригнічують або є фітотоксичними для культури.
Наша система захисту кукурудзи від бур’янів передбачає внесення ґрунтового гербіциду та посходову обробку посівів гербіцидом Пріма™, який ефективно справляється з більшістю дводольних видів бур’янів, а також з ще одним злісним ворогом наших посівів – амброзією полинолистою. Не менш важливе значення має оптимальне співвідношення «ціна – якість» даного продукту.
Головне у застосуванні будь-яких препаратів – дотримуватися норм внесення та рекомендованих для застосування фаз розвитку культури та бур’янів. Наприклад, гербіцид Лонтрел™ найефективніше контролює осот у фазі добре розвиненої розетки (15–20 см), а гербіцид Пріма™ ми вносимо, коли бур’яни мають від двох до шести листочків.
– А який гербіцид у вас найбільш затребуваний у посівах соняшнику?
– Однозначно Геліантекс™. Він єдиний гербіцид із таким широким вікном внесення, який може контролювати амброзію полинолисту, навіть перерослі рослини, в посівах соняшнику, як традиційного так і стійкого до гербіцидів.
Геліантекс™ рекомендовано змішувати з гербіцидом на основі трибенурон – метилу або ж застосовувати ці два продукти як послідовні внесення залежно від ситуації на полі. Нам така схема захисту дуже підходить, адже маємо посіви як традиційного соняшнику, так і стійкого до трибенурон-метилу.
Хоча ми вирощуємо небагато соняшнику, що є стійким до гербіцидів, сіємо в основному класичні гібриди. Тож цього року в «класичних» посівах завдяки гербіциду Геліантекс™ відійшли від міжрядного обробітку ґрунту. Ми пересвідчилися: краще після ґрунтового гербіциду один раз внести Геліантекс™, ніж проводити один – два міжрядні обробітки.
– І насамкінець: ви можете вивести загальне правило використання гербіцидів залежно від умов року?
– За будь-якого року (сухого чи вологого) треба стежити за розвитком культури та бур’янів: коли зійшли, як розвиваються – і не проґавити фазу розвитку, коли гербіциди ще можуть проконтролювати бур’яни і не нашкодити культурі.
Ми здебільшого користуємося гербіцидами Corteva Agriscience. У посівах соняшнику та пшениці – 100% продуктів цієї компанії, для захисту посівів ріпаку та кукурудзи – 70%. Наступного року системи гербіцидного захисту змінювати не плануємо.
ДОВІДКА про ТОВ «Іванівка»
Місце розташування: Дніпропетровська область, Криничанський район
Площа оброблюваних земель: 7 тис. га
Вирощувані культури та середня врожайність: соняшник – понад 2,5 т/га, пшениця озима – 5 т/га, ячмінь озимий – 5 т/га, ріпак озимий – до 3 т/га, кукурудза – 7 т/га, горох – 3 т/га
Матеріал підготувала Людмила Степанчук