Кейс енергонезалежності промислового підприємства в Черкаській області
Енергонезалежне виробництво
Кейс енергонезалежності промислового підприємства в Черкаській області.
Енергетична нестабільність останніх років змусила українські підприємства по-новому подивитися на електропостачання. Планові й аварійні відключення, обмеження генерації з боку обленерго, зростання тарифів і зношені резервні генератори стали не просто операційною незручністю, а прямою загрозою виробництву.
Саме з таким викликом зіткнулося промислове підприємство в Черкаській області, для якого компанія SolarSK реалізувала комплексний проєкт сонячної електростанції (СЕС) у поєднанні з установками накопичення електроенергії (УЗЕ).
Коли мережа стає вузьким місцем
На початок проєкту підприємство мало типовий для української промисловості набір проблем. Часті перебої з електропостачанням призводили до зупинки технологічних процесів, простоїв обладнання та зривів контрактів. Дизельні генератори, які мали виконувати резервну функцію, працювали нестабільно, часто виходили з ладу й потребували дорогого обслуговування та пального. У результаті собівартість продукції зростала, а керівництво підприємства втрачало керованість виробничими процесами.
Головним запитом клієнта стала стабілізація енергопостачання та зниження залежності від зовнішньої мережі, а не просто встановлення сонячних панелей «для економії».
Енергетичний аудит як основа рішення
Першим етапом став детальний енергетичний аудит. Команда SolarSK самостійно зібрала погодинні дані споживання електроенергії, встановивши додаткові лічильники, без залучення персоналу замовника. Це дало змогу побудувати реальний профіль навантажень підприємства з урахуванням робочого часу з 8:00 до 18:00, нічних мінімумів і технологічних «провалів».
Паралельно провели інвентаризацію основних споживачів електроенергії та описали технологічні процеси. Це критично важливо, адже різні виробничі лінії мають різні вимоги до якості, стабільності та безперервності живлення. Окрему увагу приділили інспекції потенційних майданчиків — проаналізували дахи й земельні ділянки, рельєф, затінення та можливі обмеження для будівництва СЕС.
Віталій Хрипун, заступник комерційного директора з прямих продажів компанії Solar SK.
Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 22–23 січня 2026 року
Проєктування: від моделі до реалізації
На основі зібраних даних SolarSK розробила цифрову модель майбутньої станції. За допомогою спеціалізованого програмного забезпечення змоделювали річну генерацію, пікові навантаження та баланс між споживанням і виробітком електроенергії.
Модель чітко показала: у пікові години сонячна генерація здатна повністю перекривати споживання підприємства, а в окремі періоди — створювати надлишок енергії. Саме тут і виник ключовий елемент сучасних рішень — система накопичення, яка дає змогу не втрачати цю енергію, а використовувати її пізніше.
Архітектура рішення передбачала будівництво двох наземних сонячних електростанцій з такими потужностями:
• СЕС №1 — 274 кВт DC / 230 кВт AC;
• СЕС №2 — 144 кВт DC / 115 кВт AC.
У пікові години навесні та влітку станції забезпечують понад 40% потреб підприємства, а в окремі періоди повністю перекривають споживання. Для ефективного використання надлишків електроенергії встановили дві системи накопичення від Huawei — Luna2000-215 — загальною ємністю 430 кВт·год і встановленою потужністю 216 кВт. Використання електроенергії з повністю заповнених накопичувачів дає змогу підприємству працювати до двох годин за пікового навантаження та підтримувати критичні процеси протягом дня.
Додатково впровадили систему синхронізації EnCombi, яка координує роботу сонячної генерації, накопичувачів, дизель-генераторів і мережі обленерго. Фактично підприємство отримало енергоострів — керовану енергосистему, здатну адаптуватися до будь-яких зовнішніх умов. Зі зростанням потреб підприємства та потенційного збільшення навантажень систему можна масштабувати — це одна з її переваг.
Скільки коштує електроенергія
Фінансовий аналіз показав разючу різницю у вартості кіловат-години:
• дизельна генерація — один кіловат-година коштує близько 15 грн, це не лише дорого, а й нестабільно з огляду на роботу генераторів на пальному;
• мережа — понад 10 грн/кВт·год, це дешевше, але тарифи на електроенергію постійно зростають, особливо для промислових підприємств;
• СЕС + УЗЕ — близько 2 грн/кВт·год у перерахунку на 20 років експлуатації, а саме стільки становить робочий ресурс комплексу.
За інвестицій близько 13,5 млн гривень проєкт виходить на окупність за 2,5 року. За 20 років експлуатації економічний ефект у сьогоднішніх цінах сягає майже 150 млн гривень.
Ключові фінансові показники реалізованого проєкту:
• Окупність 2,5 року;
• WACC 15,5%;
• IRR 42,7%;
• ROI 1135% (приведена на 20 років).
Зазначу, що 15,5% WACC — це мінімальна ставка рентабельності. Якщо внутрішня дохідність проєкту (IRR) вища за WACC, проєкт створює додаткову вартість. ROI — відсоток прибутку відносно суми вкладених коштів за весь період життя проєкту (20 років).
Наведені цифри роблять проєкт привабливим навіть для банківського фінансування. Ми співпрацюємо з багатьма банками, й такі рішення легко вписуються в державну програму «Доступні кредити 5–7–9%».
Універсальний кейс для різних галузей
Нестабільна мережа має непрямі, але дуже дорогі наслідки: простої обладнання, зниження випуску продукції, зростання собівартості. В агросекторі це означає зупинку поливу, вентиляції, охолодження молока, кормороздавання — з прямими ризиками для тварин і врожаю. Додайте сюди репутаційні втрати через зриви постачань — і стає зрозуміло, що власна енергосистема перестає бути «опцією», а стає інструментом виживання.
Кейс у Черкаській області демонструє, що поєднання сонячної генерації та накопичення дає максимальний ефект саме там, де є безперервний технологічний процес. Це рішення універсальне — його можна масштабувати для агропідприємств, перероблення, тваринництва, логістики та харчової промисловості.
Маневрова енергосистема — це енергія, яка завжди перебуває під контролем бізнесу. СЕС і накопичувачі забезпечують базове споживання, мережа залишається резервом, а дизель — лише аварійним сценарієм. У результаті підприємство отримує передбачуваність, гнучкість і фінансову стабільність у довгостроковій перспективі.
The Ukrainian Farmer