Сьогодні в Україні та світі триває глибока енергетична трансформація. Бізнес змінює ставлення до енергії: з витратної статті вона перетворюється на стратегічний актив, що формує прибутковість, стійкість і довгу конкурентоспроможність.
Для агросектору це особливо важливо: сезонні цикли, пікове навантаження техніки, залежність від тарифів і нестабільної енергосистеми роблять енергію критичною частиною бізнес-моделі.
Три рівні, на яких енергія стає активом аграрного бізнесу
Самоспоживання: економія, що лишається в господарстві
Сонячні електростанції дозволяють покривати до 70–80% потреб у електроенергії для елеваторів, ферм, сушарок, холодильних комплексів чи насосних станцій.
Гнучкість і стабільність
Додавання систем накопичення енергії (УЗЕ) дозволяє агровиробникам:
• працювати без перерв навіть під час вимкнень;
• зменшувати навантаження в пікові години;
• оптимізувати тарифні зони;
Заробіток: нові джерела доходу для аграрія
Саме третій рівень сьогодні стає найперспективнішим. Аграрні підприємства отримують можливість не лише виробляти електроенергію для себе, а й заробляти на ній.
Моделі монетизації, доступні аграріям
• Продаж надлишкової генерації в мережу
Підприємства з СЕС та УЗЕ можуть продавати надлишок електроенергії в мережу за ринковою ціною. У пікові години (вечір/ніч) прибутковість суттєво підвищується, саме у цей час УЗЕ і дають перевагу.
Можливий результат
+5–10% річних від вкладень у генерацію й накопичення — показник, який вже є нормою для фермерів у країнах ЄС.
• Енергетичний арбітраж: дохід на коливаннях ринку та балансуванні мережі
ЄС і Україна рухаються до моделі, де підприємства можуть заробляти не лише на генерації, а й на участі в енергетичному арбітражі. Для аграріїв це означає, що система накопичення працює як фінансовий інструмент: вона заряджається в години низької вартості електроенергії й віддає потужність у періоди пікового попиту, коли ціна є максимальною.
• Локальні енергетичні кооперативи
Аграрні підприємства можуть об’єднуватися й продавати електроенергію сусіднім споживачам, наприклад, елеваторам, фермерським господарствам, сушаркам, підприємствам переробки.
• Зниження собівартості як форма заробітку
Перехід на власну генерацію та УЗЕ фактично зменшує енергетичний складник собівартості продукції, підвищує рентабельність й робить бізнес менш залежним від коливань тарифів.
• Захист продукції під час криз
В умовах постійних ризиків вимкнень можливість підтримувати холодильні камери, системи вентиляції, автоматизовані ферми, поливальні станції — усе це прямо впливає на якість і обсяг продукції.
Технічні рішення та економічний ефект
Одним із перших прикладів стала система Energy Pack від компанії Helios Strategia, інтегрована з промисловою СЕС потужністю 1,34 МВт. Установка на 1 МВт / 2 МВт Х год забезпечує накопичення надлишкової енергії та її подачу в мережу в пікові навантаження. Вона складається з літієвих акумуляторів, системи перетворення енергії (PCS), розумної системи керування батареями (BMS), а також обладнана пожежним захистом і рідинним охолодженням, що дозволяє працювати в діапазоні температур від сильних морозів до спеки понад +50 °C.
Основні технічні характеристики Energy Pack:
• потужність системи — 1 МВт;
• ємність накопичення — 2 МВт Х год;
• інтеграція — під’єднано до промислової СЕС потужністю 1,34 МВт;
• акумуляторні модулі — літій-іонні елементи на 314 А Х год;
• система перетворення енергії (PCS) — забезпечує двосторонній обмін із мережею.
Energy Pack розв’язує головну проблему українського ринку — нестабільність електромережі, забезпечуючи стабільне й передбачуване енергопостачання. Важливий і економічний ефект: за оцінками компанії, собівартість електроенергії у використанні Energy Pack становить менше як 1 грн/кВт Х год. Це дозволяє скоротити строк окупності інвестицій до 4–5 років.
Має значення не лише інноваційність, а й можливість масштабування системи. Helios Strategia пропонує модульну конфігурацію Energy Pack: кілька систем можна встановлювати паралельно на одному об’єкті, забезпечуючи масштабування відповідно до підвищення попиту.
Проте Helios Strategia — не один-єдиний гравець на цьому ринку. DTEK Renewables у партнерстві з американською компанією Fluence у вересні 2025 року запустили найбільший в Україні комплекс промислових систем збереження енергії — 200 МВт потужності та 400 МВт Х год накопичення, розташований у Київській і Дніпропетровській областях. Ці установки здатні забезпечити електроенергією близько 600 тис. домогосподарств протягом 2 год. Це вже масштабний приклад інтеграції накопичувачів у національну енергосистему, який демонструє, що технологія перестає бути експериментальною й стає стратегічною.
Чому це важливо ?
Для України інтеграція УЗЕ має особливе значення. По-перше, це захист від ризиків війни: накопичувачі дозволяють підтримувати роботу критичної інфраструктури навіть у разі пошкодження мережі. По-друге, це економічна вигода: підприємства отримують можливість оптимізувати споживання та продавати електроенергію у пікові години за вигіднішим тарифом. По-третє, це екологічний ефект: зменшення викидів CO2 та звільнення від вуглецевих податків.
Для аграрних і промислових підприємств це означає зниження витрат на електроенергію, підвищення енергонезалежності та скорочення строку окупності інвестицій.
ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ
Владислав Шевченко, комерційний і маркетинг-директор Helios Strategia
— Енергія перестає бути витратою. Вона стає інвестицією, яка приносить дохід, забезпечує стабільність і дає аграріям нову конкурентну перевагу. Аграрний бізнес, який мислить стратегічно й інвестує у власну генерацію та системи накопичення, отримує не лише енергетичну незалежність, а й реальні механізми заробітку.
The Ukrainian Farmer
