Овочі-Ягоди-Сад

Дебют УГА на виставці Gulfood-2020 підтвердив перспективи експорту українського горіха

Експортна концепція для горіха

Експортна концепція для горіха

Фото. Українська делегація на Gulfood-2020 — Геннадій Юдін — УГА, Дмитро Гриненко — «Імпак», замміністра економіки Тарас Качка, Олег Коровкін — «Родинний сад», посол Україи в ОАЕ Юрій Полорев, Олена Коломойцева — ITC

В Україні починають плодоносити величезні товарні насадження сортового грецького горіха й фундука, отриману в них продукцію слід експортувати за наперед спланованою стратегією.

За офіційними даними Міжнародної ради з горіхів і сухофруктів (International Nut and Dried Fruit Council Foundation — INC), що були опубліковані у травні 2018 року, світова кількість споживачів грецького горіха, фундука, мигдалю тощо сягала 1 млрд осіб, й до 2030 року мала подвоїтися. У відповідь на глобальний попит площа товарних насаджень горіха в Україні динамічно зростає щороку.

Додатковим стимулом розвитку товарного горіхівництва стала державна програма компенсації вартості садивного матеріалу. Уже другий рік поспіль на промислові горіхові сади припадає близько половини від площі усіх плодових насаджень, що закладаються в Україні за державної підтримки. Так, 2018 року — 1917 га горіхових насаджень або 49% площі усіх створених протягом року садів, 2019 — 1877 га й 45% відповідно. Українська горіхова асоціація прогнозує, що динаміка закладання садів буде такою самою і надалі.

Водночас починають вступати у плодоношення товарні горіхові насадження, які у попередні періоди було закладено сортовим грецьким горіхом і фундуком. Уже дуже скоро власники цих садів постануть перед необхідністю активно реалізувати товарні партії якісного горіхового ядра. Зараз, допоки продукції горіха ще небагато, садівники здебільшого реалізують продукцію на не надто заробітному українському внутрішньому ринку. Однак їм тут уже тісно, оскільки вони затиснуті цінами внутрішніх скупників горіха. Що робити далі? Вихід лише один: експорт!

Звернімося до статистики. Минулий 2019 рік був рекордним за обсягом експортованого горіха. За даними Державної статистики України, 2019 року було експортовано 27,3 тис. тонн грецького горіха у шкаралупі й 40,8 тис. тонн горіхових ядер (рис. 1).

Рис. 1. Український експорт грецького горіха, 2015–2019 рр., Держстат

Обсяг експортованого горіхового ядра (40,8 тис. тонн) відповідає 110,3 тис. тоннам горіха у шкаралупі (коефіцієнт 0,37), таким чином Україна в 2019 році експортувала продукцію з близько 137,5 тис. тонн нелущених плодів грецького горіха. Це рекордний показник останніх п’яти років. Державна статистика підтверджує й рекордну вартість горіхового експорту за 2019 рік — 138,532 млн доларів.

Добре це чи погано для продуцентів горіха? Оскільки майже увесь обсяг експортованих раніше горіхів збирався на обійстях та у лісосмугах і не належав до плодів високого ґатунку, а під час укладання угод з їх купівлі-продажу виникали ще й правничі проблеми, репутація бренду «український горіх» на світовому ринку значно погіршилася. Минулий 2019 рік лише підтвердив негативну динаміку реалізаційної ціни грецького горіха (рис. 2).

Рис. 2. Ціна вирощеного в Україні грецького горіха, що реалізувався на експорт, 2015–2019 рр., доларів/кг

Так, середня ціна горіха у шкаралупі, який експортували з України у 2019 році, опустилася до рекордно низьких 0,82 дол./кг. Середня ціна лущеного горіхового ядра також була надміру низькою — 2,82 дол./кг.

Неефективність вітчизняного горіхового ринку має кілька основних причин.

Передусім вадить низька якість вирощених плодів. Про те, щоб керувати якістю вирощеного на обійстях, не йдеться.

Заважає успіху й те, що не можна прослідкувати шлях, яким надійшли горіхи (бракує достовірної інформації про конкретного виробника чи горіховий сад). Оскільки нині у світі кожний серйозний байєр (закупівельник) прагне прослідкувати походження плодів аж до поля, на якому їх вирощено, перспектива вигідного експорту плодів-сиріт сумнівна.

Українським горіховим господарствам та їхній продукції, окрім іншого, бракує міжнародної сертифікації, а вона необхідна, адже автоматично надає продавцеві плодів вищого рангу — за якістю, попитом та, відповідно, ціною плодів.

Загалом Україна не може гарантувати постачання стабільної за якістю продукції горіха. Нині основну підтримку українському експорту горіхів забезпечує участь вітчизняної галузевої асоціації у міжнародних виставках. Однак для створення якісного бренду цього замало. Маркетинг має підкріплюватися наявністю товарних насаджень, що продукуватимуть якісну, однорідну горіхову продукцію.

Перелік причин можна продовжувати, але суть сказаного від цього не зміниться: Україна, належачи до першої п’ятірки горіхових країн світу, стало лишається аутсайдером за цінами своєї продукції на світовому ринку.

Наведемо й позитивні аспекти торгівлі українським горіхом на міжнародному ринку. Так, з-поміж 45 компаній, які 2019 року сумарно експортували з України 27,2 тис. тонн грецького горіха у шкаралупі, 15 реалізували плоди за ціною понад 1 дол./кг. Загальний обсяг проданого ними — близько 6,9 тис. тонн або 25% від експорту продукції цього класу. Що ж до експорту лущеного ядра, то з-поміж 57 компаній, які реалізували за кордон 40,8 тис. тонн цієї продукції, лише дев’яти експортерам вдалося отримати за неї понад 5 дол./кг. Обсяг таких вдалих продажів сягнув 3,5 тис. тонн або 8,6% експорту горіха без шкаралупи. Цю продукцію постачали підприємства, які вже тривалий час працюють на українському ринку — ТОВ «Натсі», ТОВ «Прімед», ТОВ «Укр-Волнат», ТОВ «Торро», ТОВ «Маллаті» та інші.

Як поліпшити ситуацію? Що чекає виробників горіхів, особливо тих, хто ці плоди продукує у товарних сортових насадженнях і планує розширювати площі?

Системно вирішити проблеми вітчизняного горіхівництва можна. Слід створити в Україні стратегію горіхового експорту. Українська горіхова асоціація перший крок до цього вже зробила, дебютувавши у лютому 2020 року зі своїм стендом на всесвітній виставці Gulfood (ОАЕ, Дубаї). Одне з центральних місць колективного українського стенда, організованого проєктом International Trade Centre (ITC), було надано саме Українській горіховій асоціації (далі — УГА, або Асоціація).

Горіхи для пустелі

Геннадій Юдін та Аль-Хасан Дирар ведуть переговори з представником іракської трейдерської компанії, Gulfood, 18 лютого 2020 року

Нинішній Дубай не асоціюється з пустелею навіть у людей із розвиненою уявою. За 49 років існування незалежної країни Об’єднані Арабські Емірати місто Дубай стало ультрасучасним. У ньому є естетичні, абсолютно не схожі між собою хмарочоси, завжди зелені газони з ажурним плетивом крапельного зрошення, в офісах й помешканнях нечутно працюють кондиціонери, відганяючи пустельну спеку далеко за поріг. Ось вже 25 років поспіль у другій половині лютого у Дубаї проходить виставка Gulfood — важливий та впливовий міжнародний торговельний майданчик, на якому збирається понад 5000 компаній-експонентів із 120 країн та понад 97 тис. відвідувачів з усіх куточків світу. Щоб розуміти масштаб події: площа експозицій у дубайському торговельному центрі DWTC, де традиційно відбувається виставка, сягає 127 тис. м2. Для країн Перської затоки й Близького Сходу виставка Gulfood є надзвичайно важливою, адже у регіоні GCC (Gulf Cooperation Council — Рада співробітництва арабських країн Перської затоки) імпортується 95% продуктів харчування. Ринок цих країн є одним із найперспективніших у світі. Сумарний ВВП регіону GCC, до якого належать Саудівська Аравія, ОАЕ, Омар, Катар, Кувейт і Бахрейн, сягає 1462 млрд доларів, а щорічний обсяг імпорту оцінюється у 25 млрд доларів. Нині у регіоні мешкає 57,6 млн осіб, та за прогнозами до кінця 2020 року населення GCC сягне 60 млн осіб. До складу GCC входять і країни з найвищими у світі доходами населення. Так, у найбіднішій країні регіону — Омані на кожного мешканця щороку припадає 15 тис. доларів ВВП. Тобто споживачі у цих країнах потенційно готові дорожче платити за якісну продукцію. Стосується цей й горіхів. Грошовий еквівалент імпорту грецького горіха у регіон нині сягає 420 млн доларів/рік. Економіст Андрій Ярмак (департамент технічного співробітництва ФАО) вказує на щорічний приріст імпорту цієї продукції у регіон на рівні 15%, найшвидші темпи зростання у Марокко та ОАЕ — відповідно 54 та 29% щороку. Культурні й гастрономічні традиції регіону спонукають його мешканців до стабільно високого споживання якісних плодів горіха.

Щодо інших перспективних ринків. Найбільш залюдненими регіонами світу є Південна та Південно-Східна Азія, там високі темпи приросту населення. Так, за прогнозами фахівців населення Індії протягом найближчих 10 років збільшиться на 150 млн осіб, Пакистану — на 38 млн.

Представництво на Gulfood-2020

Зважаючи на існування згаданих, перспективних для українського горіхового експорту, ринків, Асоціація організувала для роботи на Gulfood-2020 делегацію з представників найбільших горіхових господарств України. До її складу увійшли: Мирослав Білецький — ТОВ «Мілкор», Закарпатська обл., 930 га саду фундука; Олексій Ткачук — ТОВ «Екосад», Дніпропетровська обл., 150 га саду грецького горіха та 20 га фундука; Олег Коровкін — ПП «Родинний сад», Черкаська обл., 100 га саду грецького горіха, закладеного 2010 року; Дмитро Гриненко — ПП «Імпак», Житомирська обл., 70 га саду грецького горіха; Аль-Хасан Дірар — ПП «Екстра Нутс Україна», Черкаська обл., переробка грецького горіха; Геннадій Юдін — президент УГА.

На початку роботи виставки українську горіхову делегацію привітали представники України — заступник міністра економічного розвитку Тарас Качка, посол України в ОАЕ Юрій Полуріз, віцепрезидент ТПП Володимир Коляденко й інші. До українського стенда потяглася вервечка відвідувачів, відбулися перші бізнес-контакти й переговори. Уперше Асоціація на виставці світового рівня продемонструвала високоякісну українську продукцію з товарних садів грецького горіха й фундука. Якість плодів, що були отримані із сортів української селекції, зауважили усі відвідувачі стенда.

Переговори з представником індійської трейдингової компанії, Gulfood-2020

Успішний дебют УГА на одній з найбільших світових виставок продуктів Gulfood-2020 підтвердив реальні перспективи експорту якісного українського горіха на ринки країн Близького Сходу, Південної та Південно-східної Азії — за цінами, які значно вищі від усталених в Україні.

Переговори з потенційними закордонними покупцями засвідчили, що малопривабливий імідж українського горіха, який протягом років формувався продажами дешевої продукції, можна переломити лише стабільними поставками якісних, однорідних партій товару. Під останніми слід розуміти продукцію сортового горіха, що отримана у товарних садах. Україні конче потрібно подбати про ребрендинг свого горіха на світовому ринку.

Підсумовуючи презентацію українського горіхівництва на Gulfood, зазначимо:

Журнал контактів Асоціації розтовстів від візиток зацікавлених покупців.

Відеоролик про товарні горіхові сади, що належать до Асоціації, привернув увагу фахівців світового горіхового ринку. На відео реагували неначе на голлівудський кінохіт. Україна зі своїми велетенськими товарними садами і якісною продукцією горіха стала для тамтешньої фахової спільноти дуже приємною несподіванкою. Те саме стосувалося й відмінного смаку вирощених в Україні плодів горіха. Загалом ніхто не очікував, що в Україні існують промислові горіхові сади площею 50–900 га, і що з керівниками цих садівничих підприємств у рамках виставки можна буде зустрітися й поспілкуватися особисто. Проте наш спільний успіх на Gulfood-2020 не повинен нас заколихувати. Це лише перший успішний крок до експансії українського горіха на світовий ринок. Усе тільки починається.

Враховуючи вступ товарних насаджень сортового грецького горіха й фундука у початкову стадію плодоношення, найбільш оптимальним є формування збірних партій однорідного сортового горіха зі згаданих садів. Асоціація нині розробляє умови для господарств, що братимуть участь у формуванні таких партій.

Геннадій Юдін, Українська горіхова асоціація – УГА

журнал “Садівництво по-українськи”, квітень 2020 року 

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
2
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ