Україна є одним із небагатьох ринків, де повернення на інвестиції може перевищувати 15%.
Сільське господарство України дедалі більше приваблює гаманці інвесторів, не зважаючи на кризу. За даними Держстату, капітальні інвестиції в АПК 2015 року зросли в 1,6 раза — до 29,3 млрд грн проти 2014-го, за перше півріччя 2016-го — на 9,6% до такого самого періоду торік. У 2015–2016 роках можна згадати кілька гучних заяв іноземних компаній про намір вкладати свої гроші у вітчизняний АПК. Утім, активізуються й внутрішні інвестори. За півтора року, зокрема, виявили бажання займатися агробізнесом навіть ті, хто раніше був від нього дуже далеким.
«Зважаючи на постійне зростання світового попиту на агропродукцію, цей сектор є одним із найперспективніших для української економіки. Крім того, експортна орієнтованість галузі забезпечує наявність доходу у валюті, що є критично важливим для стабільної роботи бізнесу та залучення зовнішнього фінансування на його розвиток», — зазначає Олександр Цапін, віце-президент компанії SP Advisors.На думку експерта, зацікавленість в агросекторі є цілком природною. Висока концентрація чорноземів (33% світових запасів), розвинена інфраструктура, дешева робоча сила, близьке розташування до основних експортних ринків — усе це забезпечує Україні статус одного з найбільших виробників й експортерів аграрної продукції у світі. Експорт продукції аграрного сектора постійно зростає, і 2015 року становив 29% загального експорту, а разом з іншими харчовими продуктами — 39%.
На бажання інвестувати в Україну, як каже партнер і керівник групи «Сільське господарство» Deloitte Михайло Мельник, впливають військові дії, корупція, політична нестабільність, економічна криза. Ще одним визначальним чинником є економічна доцільність. Ціна за актив не має бути спекулятивно високою, а передбачувані доходи від придбаних активів має забезпечувати очікувану прибутковість. «Україна є одним із небагатьох ринків, де повернення на інвестиції може перевищувати 15%. Тому в полі зору українські активи перебувають постійно, а в останні кілька місяців ми спостерігаємо відчутне зростання зацікавленості до українського ринку з боку мультинаціональних агробізнесів», — зауважує експерт. За всіма теоріями та прогнозами, нині для інвесторів вдалий час купувати, і, за оцінками Deloitte, процеси придбання істотно пожвавляться.
Дійсно, за останній рік іноземці інвестували активно, але переважно в портову логістику. Воно й не дивно, бо більшість із них є трейдерами, для яких питання експортних постачань є ключовим. У лютому 2016 року укладено угоду Cargill із компанією «М.В. Карго» щодо будівництва термінала в порту «Южний» на 100 млн дол. У березні 2016-го введено в експлуатацію зерновий термінал Risoil у Чорноморському морпорту. Близько 75 млн дол. китайська корпорація COFCO інвестувала у свій термінал в Миколаївському морпорту, Bunge — в новий виробничо-перевантажувальний комплекс — 180 млн дол. Про плани вкладати кошти в портову логістику заявили ADM, Soufflet Group і Louis Dreyfus.
«У практиці нашої компанії за останніх три місяці було кілька замовлень, пов’язаних із розміщенням інвестицій в Україні, до того ж із абсолютно різною географією клієнтів, — розповідає адвокат, старший юрист компанії ALEXANDROV & PARTNERS Олександр Ручко. — Так, компанія із КНР розглядає можливість побудувати в Україні завод із виробництва соняшникової олії для її експорту в Китай, проект попередньо було оцінено у 20 млн дол. Індійський інвестор замовив аналіз для реалізації проекту зі спорудження заводу для виробництва харчових продуктів з орієнтовною вартістю інвестицій в 10 млн дол. Із країн ЄС, зокрема Польщі та Чехії, отримано замовлення на супровід інвестицій у сільськогосподарське виробництво».
«Сфер а АПК є однією з найпривабливіших для іноземних інвесторів поряд з IT-індустрією. Цей сектор привабливий тим, що ефективність сільгоспвиробництва прогресивно зростає», — каже віце-президент ТПП Ростислав Коробка. Він оцінює необхідність інвестицій в АПК близько 70 млрд дол. Інвестфонди, до слова, й самі говорять про наміри інвестувати в сільське господарство поряд з IT-сектором. Інвестиційна компанія Chernovetskyi Investment Group, що заснована бізнесменом, екс-мером Києва Леонідом Черновецьким, розширює сферу діяльності й активно розглядає офлайн-проекти в аграрному секторі. «Таке рішення пов’язане з недооціненою перспективністю АПК України з погляду інвестицій, вірою в те, що агросектор нашої країни, як і ІТ-галузь, має величезні шанси стати флагманом не лише на континенті, а й у світі», — коментує керуючий партнер CIG Володимир Кривко.
Проте не лише згаданий фонд цьогоріч зацікавився сільським господарством. Так, фірма «Епіцентр К» стала власником частки 80% в статутному капіталі ТОВ «Вінницька аграрно-промислова група».
Компанія бізнесмена Рината Ахмєтова United Minerals Group теж із 2015 року інвестувала у зернотрейдинг. «Ми давно й успішно працюємо на міжнародних ринках. Кілька мільйонів тонн продукції (глина, попелошлакові матеріали) нашої компанії щорічно експортуються у понад 30 країн світу. Вважаю, отриманий нами досвід можна ефективно застосовувати в агротрейдинговому напрямі», — зазначив директор із продажів UMG Сергій Мельниченко.
Гендиректор УКАБ Тарас Висоцький пояснює тенденцію щодо збільшення інвестицій з боку внутрішніх інвесторів наявністю значної частини вільних обігових коштів. «Перший чинник, який приваблює інвесторів, це прибутковість АПК. Крім того, у внутрішніх інвесторів є значна частина вільних коштів і відсутність знань, як робити бізнес за кордоном, — каже він. — Виходить, що ці кошти потрібно інвестувати в Україну. А на тлі падіння через кризу інших галузей, АПК є найкращим виходом».
«Багато діячів від бізнесу, зокрема й із юридичного ринку провадять активну діяльність та інвестують в IT та агросектор свої фінансові, інтелектуальні та інші ресурси», — каже адвокат, партнер адвокатського об’єднання «С.Т. Партнерс» Сергій Тюрін. На його переконання, стратегічний вибір внутрішнього інвестора зумовлений ще й падінням або іноді крахом у багатьох інших сегментах – зокрема, у фінансово-банківському, торгівельному, будівельному, багатьох інших, а також помножений на здебільшого низький рівень оплати праці в агросекторі, що, в свою чергу, виграшно для власника агробізнесу віддзеркалюється на собівартості продукції та надає цінову перевагу при її експортуванні.
Бізнес бачить перспективу у створенні доданої вартості на переробних потужностях усередині України. Яскравим свідченням цьому, як зауважує Олександр Ручко, є інформація про те, що Україна рекордно наростила експорт борошна. На переконання фахівця, ця тенденція укріплятиметься, й надалі таких проектів ставатиме дедалі більше. Тому підприємства переробної галузі мають усі шанси стати стійким трендом на інвестиційному ринку України — отже, обсяг доданої вартості у структурі нашої економіки суттєво зросте.
Оксана Пирожок
газета “АгроМаркет”, листопад 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
