Мінімальну собівартість сушіння може забезпечити тільки високотехнологічне обладнання
Досвід успішного сушіння
Мінімальну собівартість сушіння може забезпечити тільки високотехнологічне обладнання.
Практичний досвід є найціннішим джерелом інформації, на яку спираються практичні люди. Елеваторна галузь нічним не відрізняється: фахівці та просто аграрії звертаються один до одного з проханням розповісти, як працює те або інше обладнання, на що звернути увагу під час його вибору. Ми виконали схожу роботу й поспілкувались із кількома підприємствами, які експлуатують різні за потужністю та класом сушарки TORNUM.
ЯКІСТЬ ПЛЮС ДОСТУПНІСТЬ
Сергій Гоцуляк, ТОВ «Елеватор “Родина”»
Підприємства із середнім земельним банком до будівництва власних елеваторів ставляться дуже прискіпливо. Вивчають досвід сусідів, оцінюють пропозиції різних підрядників і виробників обладнання. Однак відсутність загального досвіду і матеріально-технічної бази змушує такі підприємства віддавати перевагу можливо не найдешевшим, але надійним брендам.
Питання будівництва власного елеватора в нас назріло вже досить давно. Земельний банк підприємства чималий — 4500 га, і щорічний вал зерна становить десятки тисяч тонн. Коли накопичили фінансовий ресурс і настав час будуватись, почалася війна. Вітчизняні виробники не могли забезпечити вчасну поставку обладнання, а компанія TORNUM пообіцяла виготовити й установити сушарку без затримань. Це допомогло ухвалити рішення на користь шведського виробника.
Від «нуля» до мінімального запуску елеватора минуло всього п’ять місяців. За цей час виконали загальні будівельні роботи, змонтували сушарку, очисне і транспортне обладнання. Усе інше будували ще пів року.
Практика показала, що сушарка має фактичну продуктивність 700 т на добу за сушіння кукурудзи з 28 до 14%. Нині кукурудза надходить практично сухою, і щоб зняти 3–4% вологості, багато часу не потрібно. За кілька годин просушуємо 500–600 т і потім чекаємо, щоб вантажівки привезли з поля наступну партію. Сушарка працює на скрапленому газі, витрати на зняття тонно-відсотка становлять трохи менше за кілограм. Цей вид палива обрали через його доступність і зручність використання. Тягнути газову лінію до елеватора — задоволення недешеве, тому поки що цю справу відклали до кращих часів. Окрім сушарки компанія TORNUM поставила тут два силоси по 11 тис. тонн і транспортне обладнання Scandia.
Ураховуючи ринкову ситуацію, на підприємстві готуються до тривалого зберігання всіх культур — і ранньої, і пізньої груп. Минулого сезону тривалість зберігання подекуди сягала шість місяців. За цей час тільки в одному місці було виявлено осередок зігрівання, який вдалось охолодити за допомогою аерації.
НАДІЙНІСТЬ У ПРІОРИТЕТІ
Сергій Ковальчук, директор підрозділу «Вінницький елеватор», що входить до структури ТОВ «Вінницька Промислова Група» («Епіцентр Агро»)
Під час будівництва Вінницького елеватора у 2013–2014 роках обрали сушарки TORNUM серії TK. На інших елеваторах компанії використовували сушарки американського і турецького виробництва, які не задовольняли нас повністю.
Сушарки TORNUM відрізняються простотою і надійністю. Вони працюють на підприємстві з 2014 року й за цей час показали себе як високопродуктивні й невибагливі. 2016 року під час реконструкції елеватора було придбано ще одну сушарку TORNUM, але на цей раз узяли більш технологічну модель HRC. Тут уже є система рекуперації та вдвічі більша продуктивність: якщо сушарки серії TK сушать по 1000 т кукурудзи на добу, то ця встигає висушувати 2000 т.
Витрати газу є найважливішою складовою в собівартості сушіння, і тут шведське обладнання також допомагає оптимізувати витрати. Наприклад, за умов теплої погоди на зняття тонно-відсотка вологості (по кукурудзі) витрачається близько 1,2 м³ газу. Коли ж температура навколишнього повітря знижується до нуля, а вологість, відповідно, підвищується, витрати газу дещо збільшуються й становлять 1,3– 1,4 м³. Коли ж сушать соняшник, буває достатньо 0,8–1,0 м³ газу на зняття тонно-відсотка.
Експлуатація сушарок досить проста. Раз на рік приїжджають спеціалісти TORNUM, виконують інспекцію й передсезонне налаштування. Модель HRC складніша — тут установлено більше датчиків і застосовується інтелектуальна система сушіння зерна. Однак приєднання до Інтернету значно полегшує контроль за станом обладнання. Більшість питань вдається розв’язувати віддалено, і тільки зрідка доводиться викликати спеціаліста. Якщо ж говорити про загальну надійність, то ще жодного разу підприємство не зупиняло приймання зерна через несправність сушарок. Автоматика в моделі HRC дозволяє працювати практично без участі оператора. Сушарка самостійно виходить на режим і, залежно від стану зерна й обраної програми, корегує роботу пальників і швидкість вивантаження. Оператор і лабораторія виконують тільки вторинний контроль вологості на виході.
Перед сушінням усе зерно попередньо очищають і далі накопичують у хоперах для вирівнювання вологості. Це дає змогу отримувати максимальну точність сушіння без перевитрат газу. Для очищення сушарки зупиняють раз на 2–3 дні. Моделі TK повністю звільняють від зерна, бо вони досить швидко виходять на режим. З моделі HRC зерно не вивантажують — конструкція сушарки передбачає огляд й очищення у заповненому стані.
На підприємстві задоволені тим, що сушарки мають систему раннього запобігання перегрівання. У разі виникнення небезпеки оператор отримує сигнал і може швидко вжити необхідних заходів. У результаті проблему усувають без пошкоджень обладнання, і можна оперативно відновити роботу. Також модель HRC окрім рекуперації має систему пиловидалення. Це зручно, бо з вентиляторів не летить назовні рослинне сміття, зменшуються витрати часу на прибирання території.
ДЛЯ КУКУРУДЗИ ПОТРІБНА ВЛАСНА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНА СУШАРКА
Єгор Скляров, директор ТОВ «Сейм-Агро»
На підприємстві «Сейм-Агро» потреба у власній сушарці з’явилась через те, що всю власну кукурудзу потрібно сушити. У Сумській області вологість кукурудзи часто пере вищує 28%, і якщо платити за сушіння стороннім елеваторам, нормальної рентабельності досягти не вдасться.
Як тільки зібрали достатньо грошей, одразу почали реалізацію проєкту з установлення власного сушильного комплексу. У 2019 році виконали загальні будівельні роботи, підготували майданчик, а протягом наступних двох років змонтували обладнання. Сушарку обрали від шведського виробника TORNUM — вона виграла тендер за енергоефективністю й собівартістю сушіння, а також за високим рівнем автоматизації процесів, що в умовах дефіциту кадрів є життєво необхідним. Урахували й досвід експлуатації різних сушарок на партнерських елеваторах, поїздили по колегах у своєму регіоні, зробили власні висновки.
За добу вдається сушити 360– 400 т кукурудзи з початковою вологістю 27–28%. Сушарку одразу додатково утеплили, щоб зменшити витрати енергії. Нині на зняття тонно-відсотка вологості (по кукурудзі) витрачається близько 0,9–0,95 кг скрапленого газу залежно від погодних умов. Природний газ ще не підвели — планується це зробити найближчим часом. По грошах поки що важко порівнювати економіку з природним газом через постійні цінові коливання та якість самого газу. Але мати два варіанти завжди краще, ніж один.
Сушарка працює дуже чисто — викидів рослинних решток практично не спостерігається. Територія навколо сушарки не забруднюється — появу сушарки на території практично не помітили. Вона займає місце, але нічим іншим не турбує.
Упродовж трьох сезонів удалось просушити близько 20 тис. тонн. В основному це кукурудза, але інші культури також сушимо. Навіть ріпак і соняшник доводилось сушити — знімали по кілька відсотків, щоб довести вологість до базового рівня. Робити десикацію нам не вдається — поля близько до кордону. Отже, сушарка працює практично весь сезон збирання — від ранніх до пізніх культур.
Налаштування сушарки на кожну культуру відбувається дуже просто. Існують готові «рецепти» сушіння, і оператору треба тільки контролювати процес і відбирати контрольні зразки. Якщо сушарку нормально відкалібровано, сушить дуже точно. Калібрувати доводиться тільки на вологій кукурудзі або коли вхідна вологість сильно коливається. Поки що працюємо без оперативних місткостей, тому така ситуація періодично виникає. Коли ж доводиться знімати всього кілька відсотків, точність завжди максимальна.
На соняшнику сушарку очищаємо практично кожен день. На кукурудзі — раз на три дні. Проте, незважаючи на контроль, торік сталося задимлення соняшнику. Цьому «допомогли» особливості тогорічного врожаю — стан культури максимально сприяв займанню. Однак вчасно спрацювала система раннього попередження — оператор побачив, що в сушарці утворилась зона перегрівання, одразу вимкнув пальник і вивантажив зерно через аварійні люки. Після очищення сушарку знову запустили у роботу.
Загалом наше підприємство отримує хорошу економію внаслідок зменшення витрат на сушіння. Враховуючи низькі ціни на кукурудзу й пшеницю ніхто не хоче користуватись послугами сторонніх елеваторів, щоб не збільшувати собівартість. Отже, власна сушарка відкриває можливості для контролю витрат.
Владислав Олійник