Не секрет, що епізоотична ситуація в Україні щодо африканської чуми свиней нині напружена. Згідно зі статистикою, 2024 року спалахи хвороби у свиногосподарствах країни на 27% перевищили показники попереднього року. Зважаючи на висхідну динаміку кількості зафіксованих випадків, експерти прогнозують, що максимум спалахів АЧС можна очікувати наприкінці 2026 року. Зокрема, голова Громадської ради при Держпродспоживслужбі Віталій Башинський у колонці порталу Аgrotimes.ua зазначив: «На мою думку, сьогодні реальна цифра випадків АЧС в Україні — близько 800 на рік. Однак це, звичайно, залежить від підходу до підрахунку випадків реєстрації збудника. В Україні 85 випадків АЧС, зареєстрованих протягом 2024 року (70 — у свійських свиней і 15 — у диких), — крапля в морі. У Європі за 2024 рік зареєстровано 8656 спалахів захворювання на АЧС. З такими показниками Україна не те що не досягла піку цієї небезпечної хвороби, а й перебуває на висхідній синусоїди епізоотичного процесу».
За твердженням фахівця, «заходи біобезпеки спрацьовують тільки на промислових свинофермах, у більшості тих, що мають іноземні джерела фінансування, підходи щодо підготовки персоналу, навчання, правильної організації роботи санпропускників, демаркаційних зон, заборони в’їзду на територію будь-якого транспорту тощо. Підприємств, які дотримуються майже всіх правил біобезпеки, не більше як сім».
Вдумайтеся, яка загрозлива статистика: не більше як сім підприємств, що повною мірою дотримуються правил біобезпеки — єдиного способу запобігти проникненню вірусу АЧС на свинокомплекс. І це зважаючи на загрозу знищення всього поголів’я у разі проникнення вірусу на територію господарства.
«Вірус не зважає — мале чи велике господарство. Нехтують біобезпекою і ті, і ті, особливо зовнішньою, — каже лікар ветеринарної медицини, директор із продажу в центральному регіоні ТОВ “Веллфарм” Олександр Шеляг. — Часто це роблять навіть самі власники, хоч і вимагають від працівників дотримуватися встановлених норм біобезпеки. Зі свого боку працівники, наслідуючи їхній приклад, також не дотримуються правил. І вже коли АЧС знищила поголів’я, дивуються: як так сталося — наче й парканом територія огороджена, якісь дезбар’єри навколо господарства облаштовано, потрачені певні кошти на це — і все марно».
Дезінфекція транспорту
Тож, може, власникам і керівникам господарств варто нарешті замислитися: а чи правильно в нас вибудовано систему біобезпеки? Чи захищає свиноферму зовнішня біобезпека? Адже, за словами фахівців, саме правильно організована зовнішня біобезпека — 90% успіху в боротьбі з інфекційними хворобами.
«Особливу увагу хочу звернути на дезінфекцію автотранспорту, бо сьогодні більшість випадків АЧС стається через недотримання цього елемента зовнішньої біобезпеки, — наголошує Олександр Шеляг. — Обробляють транспорт абияк, за низьких температур застосовують деззасоби, які в таких умовах не ефективні. Не дивно, що інфекція потрапляє на територію. Натомість ми рекомендуємо перевірені деззасоби, які довели свою ефективність саме у зовнішній біобезпеці. Цю ефективність підтверджено не тільки на практиці, її підтвердили різні незалежні акредитовані лабораторії. Ідеться про потужний багатофункціональний порошкоподібний дезінфектант Virkon S, який ми вважаємо лідером біозахисту, та рідкий продукт Virkon LSP виробництва компанії LANXESS».
Virkon S ефективн ий проти вірусів, бактерій і грибів, має віруцидну, бактерицидну, фунгіцидну дію, добре працює за високих і низьких температур, у жорсткій воді, на пористих поверхнях і за наявності органічних речовин, має низьку залишкову токсичність, біорозкладний.
Virkon LSP має і нтенсивнішу дію, ніж Virkon S, його рекомендовано застосовувати як засіб зовнішньої біобезпеки. Обидва препарати, протестовані в референтній європейській лабораторії INIA на справжньому вірусі АЧС за останніми тестами EN, показали 100%-ву ефективність.
Нині система біобезпеки удосконалюється. Усе більше господарств будують на певній відстані від ферми приміщення для миття й дезінфекції автотранспорту, який заїжджає на територію, насамперед скотовозів. Як відомо, це найбільші розносники хвороб, адже курсують усією Україною, перевозячи поросят, свиней на забій. Як деззасіб використовують Virkon S та Virko n LSP. Обов’язково після проведення д езінфекції протягом 30 хв машину обробляють теплим повітрям, нагрітим до 60 градусів, яке дизельними пушками нагнітають у приміщення. За такої температури вірус, навіть якщо його не дістали деззасобом у важкодоступних місцях, знищується. Окрім того, фахівець рекомендує застосовувати Virkon S та Virkon LSP для дезінфекції автотранспорту, який перевозить тварин по території господарства до місця перевантаження на скотовоз.
«Virkon LSP — незамінний дезінфектант для дезінфекції автотранспорту, для наливних дезбар’єрів. Його визначальна характеристика — стійкість робочого розчину до ультрафіолету. Такого немає в інших дезінфектантах, що є на ринку України. Проблема в тому, що ультрафіолет дуже швидко дезактивує робочий розчин. Тому цей продукт справді унікальний», — наголошує Олександр Шеляг.
Дезінфекція людини
Санпропускники — ще одна важлива зона в структурі біобезпеки. Перед тим, як потрапити у приміщення з тваринами, працівник повинен пройти через дезкилимок, продезінфікувати руки, зняти свій одяг, помитися в душі й перевдягнутися в чистий спецодяг, взути спецвзуття та знову продезінфікувати руки. За відгуками багатьох тваринників, на санпропускниках дуже ефективним виявився Virkon S. У концентрації 0,5% його використовують для дезінфекції рук, у концентрації 1% — для дезінфекції взуття в дезкилимках, дезванночках. Вважливо, що розчин безпечний для людини, не спричиняє алергічних реакцій. Для працівників, які з ним працюють, він зручний також тим, що під час розчинення набуває певного забарвлення, що є індикатором його активності.
Віталій Башинський наголошує: «Навіть 100%-ва відповідність вимогам із біобезпеки — це близько 85% захисту; 15% лишається на непередбачувані ситуації». Як показує практика, унеможливити такі ситуації допомагають надійні деззасоби.
The Ukrainian Farmer
