Закон України «Про державне регулювання сфери захисту рослин» № 4147 від 17.12.2024, підписаний Президентом на початку минулого року, запускає процес гармонізації правил у сфері захисту рослин з нормами Європейського Союзу. Згідно з планом, він має набути чинності в січні 2028 року.
Для виробників передусім це означає перехід до вимог європейських директив і регламентів. Це потягне за собою зміни у Кримінальному, Адміністративному та Митному кодексах. Верховна Рада має ухвалити відповідні поправки до набуття чинності закону.
Коли реформа запрацює, перелік дозволених діючих речовин суттєво скоротиться. Це стане викликом і для компаній, що працюють на ринку засобів захисту рослин, і для садівників, які потребують ефективних рішень.
Втім, сьогодні ситуація залишається цілком робочою. У портфелі «Байєр» є повний спектр препаратів для захисту плодових культур від основних шкідників і хвороб. Наприклад, Раундап® у ЄС отримав дозвіл на використання до 2033 року, і в Україні відповідно зберігається можливість його використання.
Далі розглянемо ключові препарати та їхню роль у системі захисту саду.
Зміна портфеля
Обмеження, які вводить Європейський Союз, уже мають конкретні дати. Зі спіротетраматом в ЄС працюватимуть лише до кінця 2026 року. В Україні, згідно з логікою гармонізації, діятиме ще орієнтовно до 2028-го. Ймовірно, Євросоюз дозволить перехідний період, щоб виробники поступово перебудували схеми захисту під нові норми.
Схожа ситуація з неонікотиноїдами — в Європі більшість з них уже не використовують.
Дельтаметрин поки залишається в легальному полі — цей піретроїд зберігає позиції. Так само стабільна ситуація з флупірадіфуроном. Натомість препарати класу діамідів навряд чи чекає подальше європейське майбутнє, тож доведеться шукати нові технологічні рішення.
У фунгіцидному сегменті ситуація також непроста. Флуопірам у ЄС завершує реєстрацію у 2026 році, ймовірний буферний період — два роки. Деякі його «однокласники» — препарати SDHI — у схожій ситуації. Під тиском регуляцій перебуває низка триазольних продуктів, майбутнє цього класу фунгіцидів у Європі обмежене.
У підсумку ринок втрачає приблизно половину діючих речовин, які нині працюють ефективно й широко застосовуються. Це серйозний виклик, але не привід для паніки. Галузь адаптується, і виробники вже формують нові стратегії захисту. Тож подивімося, які рішення доступні сьогодні.
Наразі ми ще працюємо у звичних для України умовах, але вже варто звикати до меншої кількості оброблень і максимальної віддачі від кожної з них. Європейська статистика це підтверджує. За даними компанії Kynetec, виробники в ЄС зазвичай вже проводять 12–16 фунгіцидних оброблень яблуні. У нас — 20 і більше.
Трапляються певні винятки. Наприклад, популярна колись у Франції схема з обробленнями контактними препаратами щотижня або навіть раз на чотири-п’ять днів працює, але лише за умови стабільної сухої погоди. Якщо ж пішли дощі й час оброблення пропустили, ризики різко зростають. І багато контактних препаратів у ЄС уже вилучили з використання. Тому ключове завдання — звикати до меншої кількості оброблень і підвищувати їхню результативність.
З паршею все зрозуміло: узимку на опалому листі зберігаються аскоспори, а влітку патоген поширюється конідіями. Аскоспори дуже легкі, розносяться вітром та дрібними краплями опадів, і їхній основний пік вивільнення припадає на весну. Саме вони зимують на опалому листі. І саме проти цієї фази потрібно застосовувати системні й комбіновані препарати. Така практика давно стала загальноприйнятною. Пропустивши момент, можна отримати зараження не окремої дільниці, а цілих кварталів саду.
Перше завдання — зменшити запас зимуючої інфекції. І тут роль осіннього оброблення ключова. Пожовкле листя ще тримається на деревах — час працювати. Якщо вже впало — ми частково втратили ефективність.
Осіннє оброблення 5%-м розчином карбаміду — основа контролю парші. Безвідносно, які фунгіциди ми використаємо наступного року — фундамент закладається восени. Найкращий результат отримаємо, коли розчин наноситимемо по листу на дереві до опадання.
Порівняння свідчить:
Що означає зменшення інфекційного тиску, пояснювати не треба. Тому рекомендація проста: восени 5%-й карбамід по листу на дереві — це крок, без якого подальша сезонна стратегія боротьби з паршею не матиме міцного фундаменту.
Інші хвороби
Борошнисту росу вважають хворобою сухої погоди. Для її поширення необов’язкова наявність крапельної вологи. Велике значення мають сортові особливості — є сорти, надзвичайно чутливі до борошнистої роси.
Статева стадія (аскоспори) практично не бере участь у життєвому циклі, розвиток хвороби відбувається завдяки інвазії конідіями. Є первинне та вторинне зараження — коли дійдемо до схем оброблень, я окремо зазначу, проти якої фази працює кожен препарат.
Далі — бактеріальні хвороби: бактеріальний опік, бактеріальний рак.
Для опіку характерне ураження пагонів, що скручуються ключкою (типова ознака Erwinia amylovora), і стрімкий розвиток хвороби. Уражені органи виділяють клейку рідину — бактеріальний ексудат.
Бактеріальний рак розвивається повільніше, без різких спалахів, ексудату не утворює, але не менш небезпечний, оскільки стає помітним уже за суцільного ураження скелетних гілок або штамба.
З «нових» проблем — альтернаріоз. На листі з’являються дрібні плями, часто з характерним концентричними колами. Поруч іде філостіктоз (бура плямистість) — візуально схожий, але плями зазвичай більші, з темним облямуванням, інколи неправильної форми.
На груші окрему загрозу становить стемфіліоз — Stemphylium vesicarium, який уражує цибулю. І, звичайно, іржа груші. Ключовий чинник останньої — ялівець, що росте поряд: саме на ньому проходить базидіальна стадія збудника іржі. Якщо не контролювати ялівець, повністю захистити грушу неможливо — інфекція постійно повертатиметься.
Фітофтороз плодових — хвороба, яка останніми роками різко активізувалася. Особливо вразливими є дерева яблуні на підщепі ММ-106: рослина нормально цвіте, зав’язує урожай, на вигляд здорова, але в середині літа може раптово всохнути. Причина — ураження підщепи грибами роду Phytophthora. Підщепа М9, навпаки, демонструє помітно вищу стійкість.
Повертаючись до теми зменшення кількості оброблень і правильного вибору препаратів, зазначу, що препарат Луна Кер, зареєстрований для оброблення яблуні й груші. На груші препарат особливо ефективний, оскільки фосетилат, який він містить, ефективний проти Erwinia amylovora — бактеріального опіку, який є однією з найсерйозніших хвороб культури.
Втім, повернімося до основної теми — парші яблуні та особливостей її розвитку.
У період до і під час цвітіння вивільняються аскоспори. Вони дуже легкі й швидко переносяться вітром — саме тому первинні зараження можуть охоплювати великі площі одразу.
Після цього формуються агенти другої хвилі зараження — конідії. І вони вже важкі, практично не переносяться повітрям. Поширення відбувається переважно великими краплями дощу, які вибивають конідії з плям ураження і розбризкують їх локально.
Через це конідіальна інфекція створює характерну мозаїчну форму ураження в саду — фрагментами, осередками. Саме проти цього типу зараження ми рекомендуємо Луна® Кер. У цей період виробники традиційно працюють потужними контактними фунгіцидами, але проти мозаїчної інфекції комбінована системна дія Луна® Кер дає стабільніший результат.
На слайді наведено дослід у Франції: три оброблення Луна® Кер порівнювали із шістьма обробленнями контактними фунгіцидами — каптаном, дитіаноном і тiрамом у різних комбінаціях. Тобто порівнювали дуже щільну «класичну» контактну схему зі скороченою системною.
Результат по листу. Ефективність Луна® Кер була приблизно на 4% вищою, хоча кількість оброблень зробили вдвічі менше. Контактні препарати доводиться вносити кожні 4–5 днів, натомість з Луна® Кер інтервал може бути 9–12 днів.
Результат по плодах. Картина така сама — рівень контролю понад 90%, ефективність зіставна, але вдвічі менше проїздів техніки. Це означає менше води, менше пального, менше зношування обприскувача і нижчий загальний хімічний тиск на сад. За логікою директив ЄС, це рух у потрібний бік. В Україні препарат дозволено використовувати двічі в сезон.
Де і коли застосовувати Луна® Кер
– груша: можна використовувати практично від початку цвітіння до дозрівання. На груші фосетилат також працює проти бактеріальних хвороб, що є важливою перевагою;
– яблуня: використовують лише після цвітіння, з фази приблизно 71–72 (початок росту плодів);
– сортові обмеження: не застосовують на Golden Delicious і його клонах, а також Honey Сrisp /Honey Crunch. На них є ризик появи сітки на шкірці. Тому пропонують дві окремі схеми: для чутливих і для нечутливих сортів.
Препарати, спільні для обох схем:
Різниця в програмах захисту між чутливими й нечутливими сортами яблуні полягає в позиціонуванні препаратів родини Луна®. На нечутливих сортах перед цвітінням застосовуємо Луна®Експірієнс проти первинного зараження борошнистою росою, під час цвітіння — Луна®Сенсейшн і після цвітіння — Луна® Кер двічі. На чутливих сортах, наприклад Golden, Луна®Кер прибираємо, залишаючи Луна® Експірієнс і Луна® Сенсейшн. Тоді після цвітіння йдуть контактні препарати, а перед збиранням знову застосовуємо Луна® Сенсейшн для контролю хвороб зберігання. Так само робимо і на нечутливих сортах.
Згідно з вимогами ЄС, кількість діючої речовини флуопірам обмежена 500 г на гектар за сезон. Тобто якщо використовувати декілька продуктів з тією самою діючою речовиною, її загальна норма не має перевищувати обмежень. Ми прорахували схеми так, щоб на оброблену дільницю припадало 475–500 г флуопірама на гектар. Це дає змогу сміливо перевіряти залишки й експортувати продукцію до ЄС.
Важливо правильно комбінувати норми. Наприклад, якщо почати з Луна® Експірієнс 0,5 л/га і додати Луна® Сенсейшн по 0,35 л/га двічі та Луна® Кер 2 кг/га двічі, виходить 475 г/га — норму дотримано. Але якщо Експірієнс брати 0,75 л, доведеться зменшувати Сенсейшн до 0,3, щоб не перевищити ліміт. У разі експорту до ЄС на ці деталі обов’язково треба зважати.
Інсектицидна стратегія
Нагальне питання сьогодні — використання діамідів. Препарати цього класу в Україні зареєстровані, але ЄС імпортує продукцію, оброблену ними, лише за умови відсутності залишків. Основні об’єкти використання — яблунева і східна плодожерки. Яблунева вважається менш шкідливою, розвивається у 2–3 поколіннях і уражує лише плоди. Східна значно небезпечніша: уражає не лише плоди, а також пагони й дає до семи поколінь у сезон.
Норма застосування такого препарату, як, наприклад, Ваєго, залежить від виду шкідника і висоти крони дерев: для східної плодожерки — 0,375 л/га на триметрову крону, для яблуневої — 0,25 л/га.
Попелиць (окрім кров’яної) варто контролювати до цвітіння: оброблення Сіванто-Прайм навіть за мінімальної норми — 0,5 л/га. У цей період достатньо, щоб стримати спалах чисельності більшості видів. Оброблення Мовенто 2,25 л/га проти кров’яної попелиці після цвітіння також «доб’є» рештки їхніх популяцій.
Ваєго — надзвичайно ефективний препарат, але задля унеможливлення утворення резистентності його не можна використовувати проти двох послідовних генерацій шкідника. Це стосується також інших діаміднх речовин — хлорантраніліпрол, циантраніліпрол. Оптимальна схема — використання Ваєго® двічі на сезон. Проти першого покоління — Вайєго®, проти другого — іншими препаратами, наприклад регуляторами росту або гормональними засобами.
Гербіцидний захист
Наріжним каменем гербіцидного захисту є Бекано®, партнером якого (якщо наявні багаторічники) є різні формуляції Раундап®. Весняне оброблення по вологому ґрунту тримає ефект до осені
Страхування витрат
Окремої уваги заслуговує програма фінансового страхування витрат на випадок градобою або буревію. Суть проста: щоб мати страховку, достатньо купити препарати «Байєр» на певну суму — мінімально близько 5 тис. доларів(у 2025 році ця сума становила приблизно 210 тис. гривень). Важливо: ви страхуєте не врожай, а свої витрати на засоби захисту виробництва «Байєр». Якщо трапляється град і експерт оцінить збитки, наприклад, у 80%, ви отримаєте назад витрачені на препарати «Байєр» для захисту кварталу кошти за вирахуванням частки неушкоджених плодів і франшизи. Ушкодженими вважають усі плоди, які втратили першосортну оцінку.
Програму плануємо продовжити й наступного року, можливо, з невеликими змінами щодо вибору препаратів. У ній беруть участь усі препарати, зареєстровані на гектар, п’ять з них (ключові) мають становити не менше як половину мінімальної суми.
Власне, схема проста: купуєте препарати, реєструєтеся, приїжджає експерт страхової компанії, фіксує стан насаджень. У разі пошкоджень — повторний візит, розрахунок збитків і відшкодування ваших витрат на засоби захисту. Ви не платите за саму страховку — її покриває компанія.
Садівництво по-українськи
