На наші запитання відповів голова Державного агентства рибного господарства України Ярослав Бєлов.
|
| Ярослав Бєлов |
— Ярославе Сергійовичу, що потрібно для створення аквакультурного (фермерського) господарства, яке розводитиме рибу або мідії чи устриці?
— Для створення такого господарства потрібно мати в користуванні водойму, що придатна для утримання риби, або земельну ділянку, щоб побудувати систему резервуарів і басейнів (рециркуляційну аквакультурну систему). Тобто найголовніше — взяти в оренду водний об’єкт або його частину чи орендувати земельну ділянку для розміщення рибогосподарського устаткування. Водними об’єктами (їх частинами) розпоряджаються органи, які розпоряджаються землею під водними об’єктами в порядку, визначеному Земельним кодексом України. Слід заздалегідь проаналізувати наявні ризики та подбати про майбутні канали постачання зарибку, кормів, налагодити канали збуту продукції, зконтактувати з місцевими ветеринарами для забезпечення належного нагляду за станом здоров’я риби тощо. Також, плануючи діяльність, потрібно зареєструвати фермерське господарство через місцевий дозвільний центр.
— Як можна отримати в оренду водний об’єкт для ведення господарства?
— Для цього необхідно звернутися з відповідним клопотанням до орендодавця. Якщо об’єкт у межах населеного пункту, орендодавцями є органи місцевого самоврядування, тобто сільські, селищні міські ради; поза межами — обласні державні адміністрації. Перелік документів вказано в Земельному кодексі Україні (заява, план місцезнаходження тощо). Протягом місяця підприємцю має надійти відповідь від орендодавця про те, чи надано йому в оренду водний об’єкт чи земельну ділянку.
Відповідно до Водного кодексу України, водний об’єкт або рибогосподарська технологічна водойма надається в оренду на підставі паспорта на водний об’єкт. Замовником такого паспорта може бути як орендар, так й орендодавець. Після проходження процедури оформлення паспорта з фермером укладають договір оренди, у якому прописують площу водного об’єкта або земельної ділянки, цільове призначення об’єкта оренди, умови оплати за оренду, строк оренди, права й обов’язки сторін, умови припинення оренди тощо.
Одночасно з укладенням договору оренди фермер може укласти договір оренди (користування) гідротехнічних споруд, які можуть знадобитися для створення відповідних умов існування гідробіонтів.
— Які дозволи потрібно мати?
— Для легального ведення аквакультурного господарства потрібні документи, що посвідчують право на користування водним об’єктом або земельною ділянкою, дозвіл на спеціальне водокористування тощо. Перелік документів прописано в Законі України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Звичайно, для реалізації продукції на внутрішньому ринку України потрібно узгодити свої дії з Держпродспоживслужбою України.
— У яких сумах обчислюється стартовий капітал для створення та ведення аквакультурного господарства?
— Його обсяги залежать від конкретного виду діяльності — чи це буде ставкове вирощування риби, чи використання садків (сажалок), або ж рециркуляційний комплекс із застосуванням резервуарів чи басейнів.
Аквакультурне господарство, для створення якого потрібен найменший стартовий капітал, — це вирощування рослиноїдних видів риб (білий і строкатий товстолобики, білий амур). Орієнтовні підрахунки щодо стартового капіталу, який треба мати, є такими. Якщо вирощувати 10 тонн рослиноїдної риби, а рибопродуктивність водного плеса на гектар становить 1000 кг (за умов інтенсивного вирощування), стартовий капітал для аквакультурного господарства становитиме — 1,2 млн гривень. Товарну рибу підприємець отримає приблизно через 3 роки. А найбільший стартовий капітал знадобиться для організації вирощування цінних видів риби, наприклад, осетрових.
— Чи можливо взяти в оренду частину водної акваторії (ділянку моря, річки)?
— Так, законодавчі підстави для цього є, їх визначено у статті 14 Закону України «Про аквакультуру», статтях 51 та 52 Водного Кодексу України. Механізм реалізації норм законодавства у цій сфері також прописано в постановах Кабінету Міністрів «Про затвердження типових договорів користування на умовах оренди частиною рибогосподарського водного об’єкта, акваторією (водним простором) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України для цілей аквакультури» від 30 вересня 2015 року №981, «Про затвердження Методики визначення розміру плати за використання на умовах оренди акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України для цілей аквакультури (марикультури)» від 30 вересня 2015 року №1066 та в наказі Мінагрополітики «Про затвердження Методики визначення розміру плати за використання на умовах оренди частини рибогосподарського водного об’єкта, рибогосподарської технологічної водойми» 14 січня 2014 року №11.
В Україні також з’явилися законодавчі підстави та можливість розводити рибу в морі в садках (сажалках) — таких собі аквафермах. Інша річ, що дослідження щодо можливості вирощування риби в умовах аквакультури було виконано в затоці Донузлав (підрощування райдужної форелі), яка розташована на території окупованої АР Крим, а відповідні напрацювання щодо технологій вирощування риби на північному заході Чорного моря та в Азові ще не виконувалися, тож це є додатковим ризиком.
Утім, незважаючи на прийняту законодавчу та нормативно-правову базу, процедура укладення договору оренди водних об’єктів є складною та проблемною для орендарів водних об’єктів. Ці проблеми мають комплексний характер, бо складові водних об’єктів належать до компетенції різних органів управління.
— Чи існує державна підтримка фермерських господарств, які вирощують рибу?
— Теоретично, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам» від 8 вересня 2016 року №609 передбачено надання пільгового кредитування, але чіткий порядок надання такої форми субсидій опрацьовується в Мінагрополітики. Проте проблема криється в тому, що продукція аквакультури — жива риба не є об’єктом державної підтримки відповідно до законодавства.
На сьогодні у Держрибагентстві працюють над унесенням змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» для встановлення бюджетної дотації суб’єктам аквакультури. Йдеться про внесення змін до статей 15 і 17 зазначеного вище закону. Внесення цих змін надасть можливість рибним фермерам отримувати бюджетні дотації від держави.
Водночас маємо зазначити, що Законом України «Про аквакультуру» за кошти Державного бюджету України передбачено фінансування, зокрема, заходів, пов’язаних із розвитком селекційно-племінної роботи у сфері аквакультури. Для забезпечення виконання цих заходів передбачено видатки за спеціальною бюджетною програмою «Селекція у рибному господарстві та відтворення водних біоресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні». Фінансування за цією програмою здійснюється лише підприємствам, що мають статус племінного господарства та спрямовуються на вирощування, збереження й утримання племінного ремонтно-маточного стада риб, зокрема на вирощування племінного поголів’я осетрових видів риб.
— Скільки рибних господарств налічується в Україні, чи є ця справа прибутковою?
— Відповідно до статистичних даних, в Україні працюють у сфері аквакультури 3325 підприємств. З огляду на те, що на ринку останнім часом з’являються нові потужні господарства, можна говорити про прибутковість цього бізнесу.
— Які види риб найвигідніше вирощувати в Україні?
— Вигідно розвивати рибництво нішевих видів риб, таких як кларієвий сом, райдужна форель, кефаль, тиляпія. Обговорюється питання щодо доцільності розвитку малакокультури, тобто вирощування двостулкових молюсків — мідій і устриць.
Дорожчий бізнес — вирощування стерляді для виробництва м’яса, ікри. Перспективним є рибництво аборигенних видів риб, зокрема, судака, який має сталий попит на ринку України.
— Які перспективи розвитку аквакультури?
— За останні роки світовий ринок аквакультури збільшився майже втричі й досяг 78,9 млн тонн і має найдинамічніший розвиток у секторі харчової промисловості. За даними ФАО, у 2015 році 41,8 млн тонн (53%) рибництва припадає на внутрішні водойми й 37,1 млн тонн (47%) — на морські. Світова вартість продукції аквакультури досягла 125,1 млрд доларів США. Причинами стрімкого розвитку аквакультури у світі є низька залежність від сезонності (в основних районах-виробниках, тобто Азії), порівнюючи з промисловим ловом, орієнтація на цільові потреби споживача, впровадження довгострокових і більш досконалих підходів до рибництва.
Україна має теоретично значний природний потенціал для розвитку рибного господарства й аквакультури: площа внутрішніх водойм України — 1,3 млн гектарів (одна з найбільших у Європі), загальна площа водойм України — 10,4 млн гектарів. Потенційний обсяг виробництва продукції української аквакультури експерти оцінюють у 98 тис. тонн.
За оперативними даними Держрибагентства, на території України розташовано понад 50 тис. штучних водних об’єктів (ставків і водосховищ), а це понад 536 тис. гектарів водного дзеркала. Крім того, Україна має великі водосховища Дніпровського каскаду, великі річки, озера та лимани. Україну омивають Чорне й Азовське моря. Крім ставкової аквакультури прогнозовано розвитку набудуть й інші напрями: садкова аквакультура, рециркуляційні системи з вирощування гідробіонтів (особливо в сегменті фермерських і сімейних господарств), марикультура.
За даними статистичної звітності, у 2016 році в умовах аквакультури вирощено риб родини сомових — 108 тонн, лососевих — 331, осетрових — 117 тонн. За умов суттєвого здешевлення вартості кормів, електроенергії та відповідного зменшення собівартості продукції варто розраховувати на зростання виробництва райдужної форелі, кларієвого сома, осетрових.
У 2018 році Держрибагентство сфокусується на вирішенні питання підтримки аквакультурних фермерів, щоб українці могли їсти більше власне української фермерської риби. Для цього насамперед потрібно добитися зменшення частки браконьєрської рибопродукції в торгових мережах і на ринках. Це планується досягти запровадженням сертифіката походження риби, що унеможливить реалізацію браконьєрської риби, тим самим відкривши нові ніші для легальних виробників. Також розробляється концепція Фонду підтримки рибного господарства.
Триває створення Реєстру рибогосподарських водних об’єктів. Це інтерактивна електронна система моніторингу використання рибогосподарських водних об’єктів, яка є у відкритому доступі. Таким чином, кожен охочий зможе дізнатися місце розташування водойми, чи вільна водойма, чи перебуває вона в оренді, хто є її користувачем тощо.
Крім того, часто підприємці, які виявляють інтерес до аквакультури, просто не знають, де взяти інформацію про цей вид діяльності — де взяти зарибок, які є сучасні методи вирощування, яка потрібна документація тощо. У зв’язку із цим експерти галузі розробили навчальний посібник. Це видання є на веб-сайті Держрибагентства у відкритому доступі.
Інна Бірюкова
журнал “The Ukrainian Farmer”, березень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
