Агрономія

З анексією Криму Україна втратила більше 30 тис. га рисових систем

З анексією Криму Україна втратила більше 30 тис. га рисових систем

Після анексії Криму почала знижуватися врожайність рису в Україні. Основних причин цьому дві. Саме в Криму вирощувалися сорти з довшим періодом вегетації, які мали більшу врожайність. До того ж  господарства, що займалися вирощуванням краснодарських сортів рису після військової агресії Росії втратили можливість сортооновлення.

На цьому наголосив заступник директора з наукової роботи Інституту рису Національної академії аграрних наук України Андрій Полєнок на семінарі «Досвід вирощування і захисту рису в Україні і закордонних країнах», проведеного компанією «Сингента».

«З анексією Криму Україна втратила більше 30 тис. га рисових систем. Максимальний валовий збір рису був у 2011 році – біля 170 тис. тонн, – зазначив він. – З 2012 року він пішов на зниження, і в 2016 році ми мали 64,8 тис. тонн.  Натомість потреба в рисі в Україні становить 170 тис. тонн щороку, тож більше ніж 100 тис. тонн нам доводиться імпортувати».

У 2016 році, за словами Андрія Полєнка, площа рису в Україні становила 12,2 тис. га, з яких 7,3 тис. га – у Херсонській області і 4,9 тис. га – в Одеській.

«Рисові зрошувальні системи в Україні створювалися на малопродуктивних засолених землях. Тож одним із головних факторів отримання стабільно високого врожаю було і залишається дотримання системи науково обґрунтованих сівозмін», – підкреслив представник Інституту рису.

За його словами, зростанню потенціалу посівних площ під рис може сприяти крапельне зрошення, яке обійдеться значно дешевше порівняно з традиційною технологією.

«Для вдосконалення технології вирощування рису в умовах України закладені експериментальні ділянки з вирощування кукурудзи та сої в сівозміні, адже рис можна повертати на попереднє місце не раніше, ніж за два роки, – сказав Андрій Полєнок. – Тому тут важливо визначити, які культури найбільш ефективні при вирощуванні на крапельному зрошенні в ротації з рисом».

Крім цього, додав він, треба враховувати очищення полів від специфічних бур’янів, хвороб і шкідників, а також підтримання сприятливого агромеліоративного стану зрошувальних систем.

АgroTimes

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!