Які особливості вирощування ріпаку за технології strip-till, – досвід

Компанія «АгроРось» перейшла на стрічкову технологію обробітку (strip-till) у вирощуванні ріпаку після посухи 2019–2020 років. А до 2019 року для вирощування озимого ріпаку застосовували класичну технологію обробітку ґрунту.

Про це розповів генеральний директор ТОВ «АгроРось» Петро Євич в інтерв’ю в журналі The Ukrainian Farmer.

Переваги технології strip-till, за словами аграрія, очевидні: економія пального, добрив, можливість отримувати сходи за мінімального вмісту вологи в ґрунті. Ріпак формує потужну кореневу систему, що надважливо для забезпечення рослини вологою, коли її бракує. Однак така технологія унеможливлює застосування ґрунтових гербіцидів – пожнивні рештки лишаються на поверхні ґрунту й не дають можливості використати їх ефективно.

Тому, розробляючи технологію вирощування, одразу потрібно планувати схему захисту з використання страхових гербіцидів як восени, так і навесні. Окремо потрібно звернути увагу на застосування грамініцидів, тому що після сівби можлива поява однієї або двох хвиль падалиці зернових.

«Плануючи живлення ріпаку, основну увагу приділяємо вибору якісних добрив, їх розчинності, вмісту діючої речовини. Відповідно, в основне удобрення потрібно внести 20–25% загального азоту й сірки, всю дозу фосфору, калію. Восени під час догляду в бакову суміш додаємо мікродобрива, основну увагу приділяємо бору. За один прохід обприскувача вносимо близько 100 г/га бору, а загалом не перевищуємо кількість бору більше ніж 250 грамів на гектар», – зазанчив Петро Євич.

У зимово-весняний період вносять КАС для забезпечення основної дози азотних добрив, також по мерзлоталому ґрунту додають до повної дози сірку. Упродовж весняного догляду в листкове живлення ріпаку додаємо бор, магній і азот.

Нагадаємо, ріпак на strip-till дає вищу врожайність, ніж на «класиці».