Які наслідки може мати холодовий стрес для ярих культур

Холодовий стресу рослин виникає за тривалих періодів нижчих оптимальних температур, наприклад, менше за +10 °C – для сої, кукурудзи або раптових приморозків, особливо в критичні фази розвитку культур – проростання, цвітіння. Для ярих культур, зокрема сої, критичним є період кінця травня – початку червня, коли рослина вже зійшла, але ще перебуває на ранніх фазах вегетативного розвитку.

Про це у статті в журналі The Ukrainian Farmer пише Юрій Третяк, директор компанії «Агротека».

Навіть без приморозків низькі температури спричиняють так званий chilling-стрес, який має кілька важливих фізіологічних наслідків. Один пов’язано зі зміною властивостей клітинних мембран, коли за низьких температур мембрани стають менш пластичними, що порушує транспорт іонів і метаболітів.

Інший результат chilling-стресу – дисбаланс фотосинтезу, коли світлова фаза фотосинтезу може працювати, тоді як темнова ферментативна різко сповільнюється. Це призводить до надлишку енергії й утворенню активних форм кисню.

Холодовий стрес також спричиняє фотопригнічення й ушкодження листкового апарату, що спостерігається, коли холодні ночі чергуються з яскравими сонячними днями. Наслідком chilling-стресу є пригнічення роботи кореневої системи, внаслідок чого виникає «фізіологічна посуха», що обмежує надходження до рослини води й елементів живлення, навіть якщо в ґрунті є волога.

Причина – низькі температури, що сповільнює роботу коренів. Це призводить до того, що корені всмоктують воду повільніше, ніж вона випаровується (транспірація), порушуючи живлення й розвиток рослини. Нарешті холодовий стрес порушує формування архітектури рослини. Адже саме на ранніх фазах закладається кількість вузлів, гілок і майбутніх репродуктивних позицій. Тому холодовий стрес часто впливає не на наливання, а на кількість бобів.

Нагадаємо, вирощування соняшнику з тривалим вегетаційним періодом в Україні вже недоцільне.