Як знизити поширення й розвиток патогенів на посівах озимого ріпаку

Унесення азотних добрив і мікроелементів, а також захист від шкідників знизить поширення й розвиток патогенів на посівах озимого ріпаку. Значного поширення на цій культурі набувають такі хвороби: пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, ботридіоз, склеротиніоз, вертицильозне в’янення, циліндроспоріоз. На площах, де минулої осені пройшли затяжні дощі, можливе поширення бактеріозу та чорної ніжки, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Недобір урожаю насіння озимого ріпаку залежно від інтенсивності розвитку окремих хвороб може коливатися в значних межах – від 10 до 50% і більше. Для переважної більшості хвороб економічні пороги шкідливості не визначено, тому для запобігання можливої шкоди потрібно враховувати поширеність хвороби та погодні умови (перепади температур, підвищена зволоженість тощо).

Для захисту посівів від пероноспорозу, ботридіозу (сірої гнилі) слід застосувати препарати на основі металаксилу, манкоцебу, фосетил алюмінію. Проти альтернаріозу, фомозу, слеротиніозу (білої гнилі), циліндроспоріозу – препарати з діючими речовинами боскалід, димоксистробін, карбендазим, метконазол, протіоконазол, тебуконазол із рекомендованими дозами витрати препаратів.

Проблемним може бути ураження чорною ніжкою, бактеріозом, вертицильозним в’яненням, які не можна захистити хімічним методом. Для запобігання поширення цих і раніше названих хвороб найбільшу роль відіграє сівозміна й агротехніка вирощування озимого ріпаку.

Нагадаємо, частка ріпаку в сівозміні не має перевищувати 20-25% посівної площі.