Як змінилася система живлення у господарстві «Злагода» на Вінниччині за останні роки
За останні роки система живлення СТОВ «Злагода», що на Вінниччині, зазнала доволі значних змін: із початком повномасштабного вторгнення норми добрив зменшили, до чого підштовхнуло підвищення ціни на добрива та падіння на зерно. До прикладу, нині замість 500 кг/га селітри вносять 200 кг/га і навіть подекуди 100 кг/га.
Про це розповів агроном господарства Олег Хлищиборщ в інтерв’ю для журналу The Ukrainian Farmer.
«Зробили аналіз ґрунту й підбираємо відповідні добрива під потреби поля, щоб поповнити дефіцит певних елементів. Якщо раніше закуповували нітроамофоску повною формул ою, то тепер під зернові вносимо азот, фосфор і сірку, бо в нашому ґрунті мало азоту й рухомого фосфору, а сірка допомагає краще засвоюватися азоту. Аналогічно з NPK. Вигода – очевидна: якщо повна формула NPK коштує 33-35 тис. грн/т, то тепер купуємо NPS по 24 тис. грн/т. З азотних добрив застосовуємо в осно вному КАС. Для підвищення класності зерна пшениці, коли випадають дощі, у фазу колоса чи кінець прапорцевого листка вносимо селітру. Під кукурудзу і частково під соняшник уносимо карбамід»,
– розповідає Олег Хлищиборщ.
Мікродобрива – бор, цинк, марга нець, сульфат магнію також є части ною програми живлення. Вносять їх за потреби в рядок під сівбу чи по листку. Звісно, основа – кореневе живлення, по листку – допоміжне. І така система, за словами агронома, працює.
«Спосіб унесення добрив залежить від культури. Під буряки вносимо NPK врозкид під оранку, на решту культур – під сівбу в рядок. Буває, азотні добрива вносимо як основне удобрення під кукурудзу, соняшник і невелику кількість старто вого добрива в рядок під сівбу (нормою орієнтовно 100 кг/га залежно від погод них умов і від культури)»,
– пояснив агроном.
Система живлення сої традиційно відрізняється від інших культур: азотні добрива під неї не вносять, тільки інокулюють. Культуру двічі висівають на одному місці, вносячи перший рік невелику кількість сульфату амонію.
За словами агронома, навіть минулого посушливого та спекотного року зібрали 2,4 т/га на круг. До того ж на кореневій системі утворилося дуже багато живих бактерій. Така система дає змогу менше вносити азотних добрив під зернові, які вирощують після сої.
Раніше повдіомлялося, як у господарстві допомагають сільгоспкультурам пережити стрес.