Як забезпечити ефективне друге азотне підживлення озимих зернових
Період трубкування є вкрай важливим для правильного та ефективного другого азотного підживлення. Поглинання азоту рослинами тут становить 2-3 кг/добу. Тому й доза внесених азотних добрив тут є найвищою за весь час вегетації пшениці. В залежності від стану розвитку до входження в зиму та стану в квітні, змінюється і сам період внесення азоту.
Про це AgroTimes повідомив кандидат сільськогосподарських наук, менеджер ДСВ-Україна Іван Тимчишин.
За умови раннього висіву та наявних 3-5 пагонів друга доза азоту повинна бути застосована не раніше ВВСН 31. Основна мета – дати можливість рослині провести, так звану, фазу редукції зайвих пагонів, яких у цей період на 1 м2 може бути сформовано в 2,0-2,5 рази більше від потрібної густоти стояння продуктивних колосів на період збирання. Саме після ВВСН 31 достатнє азотне живлення запобігає редукції колосків у колосі та забезпечує добру його озерненість.
У випадку пізнього висіву або посушливих умов в осінній період розвитку зернових, внесення другої дози швидкого азоту потрібно провести не пізніше як ВВСН 29-30, де основною метою є підтримка слаборозвинутих новоутворених пагонів за весняний період кущення.
«Перехід озимих зернових зі стадії вегетативного розвитку (кущення) до генеративного (вихід в трубку) проходить завдяки яровизації, тобто дії низьких температур в діапазоні від 0 до +10°С впродовж зимового періоду. Інтенсивність переходу в трубку весною залежить від тривалості світлового дня та потребує не менше, як 12-годинної його довжини», – зазначив Іван Тимчишин.
Що інтенсивніша яровизація (триваліша) – трубкування відбувається раніше і супроводжується доброю озерненістю колоса. І навпаки – за менш інтенсивної яровизації (коротшої) процес переходу відбувається пізніше, спостерігається більша кількість пагонів з невисокою озерненістю їх колоса.
Сорти ранньої групи стиглості в трубку переходять першими, а пізньої, відповідно, пізніше. Тривалість фази виходу в трубку 25-30 днів. За цей період відбувається видовження міжвузль та ріст колоса всередині, закладка квіток у колоску з яких в подальшому сформуються зернівки.
«З переходом рослин озимої пшениці на довгий світловий день відбувається зміна у гормональному стані, зокрема зростає активність гормонів гіберелін та синтез ауксину. Ауксин, який активується гібереліном, у свою чергу викликає апікальне домінування сильніших пагонів кущення над слабшими, регулює ріст клітин та утворення системи повідних шляхів рослини», – додав фахівець.
Крім розтягування клітин гіберелін запускає перехід у наступні стадії розвитку. Саме обмеження активності останнього у стадії розвитку ВВСН 31 стримує витягування рослин, особливо першого міжвузля, а отже й запобігає виляганню. Також певною мірою зменшується домінування сильніших за розвитком пагонів над слабшими. Зниження активності гібереліну відбувається за допомогою інгібіторів їх синтезу (хлормекват-хлорид, тринексапак-етил, прогексадіон кальцію).