Як спланувати правильне підживлення соняшнику

В умовах достатнього забезпечення вологою соняшник висуває підвищені вимоги до мінерального живлення, а також до оптимального співвідношення поживних речовин, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Надлишок азоту призводить до збільшення тривалості вегетаційного періоду, зниження олійності, вилягання рослин.

Брак фосфору порушує азотний обмін, знижує здатність коріння поглинати азот, зменшується кількість листків, затримується проходження фаз розвитку, знижується врожайність.

Калій сприяє розвитку кореневої системи, підвищує стійкість до посухи, регулює водний баланс рослин. Соняшник дуже активно споживає калій, і якщо його вміст у ґрунті низький, то врожайність прямо залежатиме від унесення калійних добрив.

На формування 1 т продукції соняшник витрачає 50-60 кг азоту, 25-30 – фосфору, 100-120 кг – калію.

Система внесення добрив має ураховувати періоди найбільшого споживання поживних речовин рослинами, бо соняшник споживає з ґрунту ці речовини нерівномірно. Чорноземи та темно-каштанові ґрунти степової зони України характеризуються високим умістом доступного
калію та дефіцитом азоту.

Тому тут найефективнішим є застосування азотних і фосфорних добрив. Їх можна вносити під основний обробіток ґрунту та весною під культивацію. Дуже ефективним є внесення частини азотних добрив під час сівби та під час підживлення.

Раніше повідомлялося, які особливості підживлення соняшнику в різні фази розвитку.