Як площа листкової поверхні соняшнику корелюється із його врожайністю
Тісний зв’язок між урожайністю сільськогосподарських культур і площею листкової поверхні зумовлено численними чинниками. Насамперед слід звернути увагу на етап онтогенезу, на якому визначено площу листкової поверхні рослини, та на умови середовища, у яких ця рослина опинилася. Показник швидкості росту рослини соняшнику на початкових етапах вегетації, зокрема росту листкової поверхні, позиціонується селекційними компаніями як одна з провідних властивостей гібрида, й недаремно.
Про це у своїй статті в журналі The Ukrainian Farmer пише докторка сільськогосподарських наук Катерина Макляк.
З одного боку, ріст рослини «вгору» й «вшир» корелює з ростом коріння. А пришвидшене проникнення кореня в глибину позитивно впливає на стійкість рослини до посухи. З іншого боку, короткі строки, за які листкова поверхня починає затіняти ґрунт, сприяють пригніченню розвитку бур’янів, допомагають запобігти перегріву ґрунту й зберегти його оптимальний тепловий, водний, поживний баланс.
Якщо листкова поверхня розвинута недостатньо, то світлова енергія використовується неповністю, що призводить до зниження врожаю. Максимального розміру листкова поверхня соняшнику досягає під час цвітіння рослини й суттєво варіює залежно від умов року та генотипу.
У дослідженнях Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН середня площа листкової поверхні 60-ти гібридів соняшнику варіювала в роки з погодними умовами від посушливих до зволожених від 2,8 до 6,1 м. на рослину.
Максимальне зафіксоване значення площі листкової поверхні однієї рослини перевищило 19 м (!). Які ж значення вважати за оптимальні? Оптимальною для сільськогосподарських культур вважається площа листкової поверхні 4–6 га листя на 1 га поверхні ґрунту.
Саме за таких розмірів листя енергія сонячних променів нібито поглинається відносно повно, затінену частину листя зведено до мінімуму, а на її формування не витрачаються поживні речовини та волога.
«Ми вважаємо за оптимальну таку площу листкової поверхні, що утворюється в роки з максимальною насіннєвою продуктивністю рослин. Велика площа листя забезпечує найбільші прирости врожаю тільки за відповідних метеорологічних умов. Надзвичайно високі або, навпаки, знижені температури повітря, а також брак вологи не забезпечують нормальної діяльності дуже розвиненій листковій поверхні. Надмірне збільшення площі листкової поверхні може супроводжуватися підсиленням дихання через конкурентні взаємодії рослин і, відповідно, зменшенням продуктивності фотосинтезу й ефективності перетворення енергії сонячних променів на продукти асиміляції. Рослина за таких умов намагається скоротити асиміляційний апарат і «скинути» частину листя або уповільнює утворення та приріст нових листків»,
– зазначає Катерина Макляк.
Раніше ми писали, як кількість листків у рослин соняшнику свідчить про потенціал урожаю.