Як підвищити ефективність ґрунтових гербіцидів на посівах ріпаку
В Україні нині для захисту посівів ріпаку озимого в досходовий і ранній після сходовий періоди найчастіше застосовують гербіциди з діючими речовинами пропізохлор, метазахлор, кломазон, квінмерак, диметенамід-П, кломазон. Усі вони характеризуються різною розчинністю у воді й, відповідно, становлять різну небезпеку для культурних рослин та навколишнього середовища.
Про це у статті в журналі The Ukrainian Farmer пише Людмила Красюк, кандидат сільськогосподарських наук (ННЦ «Інститут землеробства НААН»).
За даними відділу досліджень сільського господарства і навколишнього середовища (AERU) при Університеті Хартфордшира (Велика Британія), усі перелічені діючі речовини за збільшенням їх розчинності можна розмістити так: пропізохлор, метазахлор, кломазон, диметенамід-П, квінмерак (таблиця).
Переважна більшість зазначених діючих речовин має високу розчинність у воді, відповідно, за надмірної кількості опадів можливий прояв фітотоксичності до культурних рослин, що може проявлятися в пригніченні їх росту й розвитку та зміні забарвлення листків.
Одним зі шляхів покращення ефективності ґрунтових гербіцидів за різних погодних умов є додавання в робочий розчин ад’ювантів – речовин, що покращують ефективність роботи основних діючих речовин.
Серед досить широкого цільового призначення цих препаратів варто виділити покращення площі покриття робочого розчину й зменшення поверхневого натягу та запобігання надмірного проникнення діючих речовин у глибші шари ґрунту. Водночас для забезпечення оптимальної дії ґрунтових гербіцидів зазначені препарати мають сприяти ефективному змочуванню ґрунту й проникненню діючих речовин гербіцидів у ґрунт, що зменшить їх деградацію під дією ультрафіолету.
Слід зазначити, що здебільшого ад’ю ванти, які використовуються в бакових сумішах із досходовими гербіцидами, не застосовуються для фоліарного внесення, хоча бувають і універсального призначення.
Нагадаємо, вологи в ґрунті на півдні Одещини недостатньо для сівби озимого ріпаку.