Весняне підживлення ріпаку азотом слід виконувати якомога раніше

Азотні добрива на посіви озимого ріпаку навесні потрібно вносити якомога раніше, щоб після зими на рослинах швидко утворилися нові листки, бо з втраченими у зимовий період листками в рослинах різко знижується кількість накопиченого азоту.

Про це у статті в журналі The Ukrainian Farmer пише Григорій Господаренко, доктор сільськогосподарських наук, професор Уманського національного університету.

В районах із недостатнім зволоженням роздрібне (у два строки) внесення азотних добрив найефективніше. Брак азоту призводить до швидкого росту головного пагона, зменшення гілкування, раннього цвітіння, скорочення його тривалості, зменшення кількості стручків і зниження продуктивності рослин.

Тому з урахуванням попередників, рівня родючості ґрунту й запланованої врожайності за першого ранньовесняного підживлення вносять 80-120 кг/га азоту.

Також треба зважити на стан посівів, які перезимували. Якщо зима була м’якою і посіви добре перезимували, то дозу першого підживлення потрібно зменшити, щоб не було надмірного живлення азотом, яке може призвести до збільшення площі листкової поверхні, а не до гілкування.

Якщо посіви слабкі, дозу азотних добрив збільшують. Зазвичай дозу їх унесення розраховують за принципом 50 кг азоту на 1 т врожаю. У друге підживлення, яке проводять через 2-3 тижні після першого, зазвичай на початку росту стебла, але не пізніше ніж на початку цвітіння, вносять 40-80 кг/га азоту.

За умов недостатнього або нестійкого зволоження перенесення частини азоту добрив у друге підживлення є неефективним. За умов достатнього зволоження проводять і третє підживлення – від початку до середини цвітіння аміачною селітрою дозою 30-40 кг/га д. р.

Азот цього підживлення сприяє росту стручків і збільшує масу насіння ріпаку. Одночасно з унесенням пестицидів ріпак можна обробляти кілька разів 8-12%-м розчином карбаміду до фази цвітіння.

Нагадаємо, восени ріпак використовує 25% від усієї кількості засвоюваного ним азоту. Раніше ми писали, як азотне живлення ріпаку залежить від очікуваної врожайності й агрокліматичних умов.