Сорти-дворучки ячменю озимого є найбільш адаптованими для умов Півдня України

Сорти-дворучки ячменю озимого є найбільш адаптивними для виробничих умов Півдня України.

Ураховуючи те, що втрати врожаю ячменю озимого від вимерзання суттєвіші, ніж від захворювань, шкідників і бур’янів разом узятих, морозостійкість культури є однією з найважливіших властивостей, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Біологічною особливістю сортів-дворучок є те, що восени вони пізніше закінчують вегетацію, як порівняти з типово озимими сортами, а весною раніше її відновлюють. Це дає їм змогу краще розвинутися за пізніх сходів, що в посушливому Степу трапляється дуже часто, а також розкущитися за зимово-весняних сходів, що також трапляється досить часто.

У разі зимово-весняних сходів типово озимі сорти починають рости й розвиватись пізно, до цього часу верхній шар ґрунту пересихає, і кущіння відбувається погано. Сорти-дворучки встигають використати невеликі весняні запаси вологи для кущіння й у такі роки врожай дають вищий. Вони також менш вибагливі до попередників, строків сівби, різких коливань гідротермічних умов упродовж вегетації.

Використання сортів-дворучок як страхових дозволяє, не змінюючи структури посівних площ, вийти на оптимальний рівень урожайності ячменю озимого.