Шкідник з Південної Америки загрожує українським томатам

У 1980-ті роки томатна мінуюча міль, батьківщиною якої є Південна Америка, найбільше шкодила томатам в усіх країнах континенту: Аргентині, Бразилії, Болівії, Венесуелі та Колумбії.

У 2006 році міль було виявлено в Іспанії, у 2008 році – в Алжирі, Марокко, Тунісі, Франції, Італії. З 2009 року вона поширилась в теплицях Голландії, на Мальті, в Португалії, Англії, Німеччині.

В останні роки шкідник добрався і до України, де набирає все більшого поширення. Крім томатів, міль також пошкоджує баклажани, перець, картоплю та інші рослини з родини пасльонових.

Імаго томатної молі удень ховаються в листя, а вночі відкладають яйця з нижнього боку (поодинці та невеликими групами по 10-20 штук), а також на плоди та стебла. Найбільше яєць зосереджено у верхній третині рослин.

Гусінь першого віку мінує листя, із віком шкідливість її збільшується. Вона проникає в стебла, плодоніжки, пошкоджує зав’язь, зелені та стиглі плоди. Після завершення живлення гусінь заляльковується, утворюючи шовковистий кокон на рослинах.

Приблизно 18-40% популяції заляльковується в рослинних рештках на поверхні ґрунту або на глибині 2–3 см. Імаго нового покоління відроджуються через 1,5-2 тижні.

Існує два головних біологічних методи боротьби з томатною мінуючою міллю. Перший із них – розселення трихограми у 2-3 прийоми в період розвитку першої генерації молі. Це також ефективно для захисту томатів від усіх видів совок. Другий метод – обприскування біоінсектицидом Боверин.

AgroTimes