Що краща забезпеченість ріпаку азотом, то сильніше дефіцит міді впливає на його морозостійкість – науковець

Ріпак малочутливий до браку міді, що спостерігається тільки на ґрунтах легкого гранулометричного складу та після вапнування. Що краща забезпеченість рослин азотом, то сильніше дефіцит міді впливає на їх морозостійкість.

Про це у статті в журналі The Ukrainian Farmer пише Григорій Господаренко, доктор сільськогосподарських наук, професор Уманського національного університету.

За позакореневого підживлення ріпаку вже восени у фазу 6-8 листків уносять 70 г/га Сu у вигляді хелату (особливо на гумусованих ґрунтах із високим ризиком вимерзання); у фазу бутонізації 70 г/га Сu; під час цвітіння (30 г/га Сu хелату міді). Хелати міді змішують у робочому розчині з пестицидами.

Ріпак, як й інші рослини родини Капустяних, має високу здатність накопичувати важкі метали, тому дефіцит цинку зазвичай не спостерігається. Дефіцит його може проявлятися на перевапнованих ґрунтах і за високого забезпечення рослин фосфором.

Дефіциту цинку можна запобігти внесенням у ґрунт 5-15 кг/га елемента, наприклад, у вигляді сульфату цинку. Прихованому його браку запобігають позакореневими підживленнями 150-200 г/га у фазу 6 листків ріпаку або внесенням 80 г/га цинку на початку стеблування чи бутонізації.

Цинк, як і манган, є досить мобільним у рослині. Тому його потребу до фази бутонізації можна задовольняти за допомогою раннього, доволі високою дозою позакореневого підживлення – 0,2-0,4 кг/га цинку у вигляді хелатної сполуки в комбінації з пестицидами.

Раніше ми писали, Як виявити брак молібдену в ріпаку й запобігти йому та скільки поживних елементів виносить із ґрунту озимий ріпак за врожайності 3 т/га.