Проєкт компостування капіталомісткий, але має високу рентабельність – фахівець

На старті проєкт компостування дуже капіталомісткий і потребує значних інвестицій, утім, у середній перспективі він має високу рентабельність. Пряма економія стає відчутною, коли після внесення компосту господарство входить у чотирирічний цикл живлення, у межах якого суттєво скорочується закупівля мінеральних добрив, насамперед фосфорно-калійних.

Про це розповів керівник агрономічної служби Північного кластера компанії «Епіцентр Агро» Дмитро Франчук в інтерв’ю для журналу The Ukrainian Farmer.

За його словами, у перший рік після внесення компосту такі добрива взагалі не застосовують, а протягом наступних трьох років циклу їх вносять зменшеними нормами. За такого підходу орієнтовний строк окупності інвестицій становить близько 5-6 років, до того ж без урахування, що придбану техніку можна паралельно застосовувати й в інших виробничих процесах зокрема розкидачі та навантажувачі.

«Для виробництва компосту потрібен повноцінний промисловий майданчик і спеціалізована техніка, зокрема аератор – ворушитель буртів, причепи-розкидачі органічних добрив і навантажувачі. Щоб пришвидшити дозрівання компосту, можна застосовувати спеціальні бактерії або біодеструктори, а ще до свіжого рідкого гною обов’язково додається вуглецевий компонент. У нашому разі – це тюкована пшенична солома. Так само можна застосовувати й тюковане кукурудзиння або будь-яку іншу вуглецеву сировину»,

– зазначає Дмитро Франчук.

Нагадаємо, Північний кластер «Епіцентр Агро» виготовив 5,7 тис. тонн компосту у 2025 році . Також Дмитро Франчук назвав три головні переваги компосту порівняно з прямим внесенням гною.