Проблеми із сертифікацією блокують розвиток насінництва в Україні

Україна зможе в короткостроковій перспективі забезпечити власні потреби в насінні, а в довгостроковій і експортувати дану продукцію за умови, якщо розвиватися буде внутрішній ринок насіння.

Таку думку в коментарі AgroPortal.ua висловив незалежний експерт з насінництва Валерій Хаджиматов. 

За його словами, ЄС визнають еквівалентність нашої сертифікації насіння.

«Але якщо ми будемо постійно змінювати законодавство і процедури, які у нас проходять в процесі сертифікації насіння, це не допоможе нам створювати якісний продукт, а тільки заважатиме, вносячи хаос в саме насінництво», — говорить він.

Така ситуація штовхає компанії мінімізувати свої ризики в насінництві до мінімуму, тому їм простіше імпортувати насіння.

«На українському ринку досить посівного матеріалу для пропозиції, але процедури сертифікації насторожують. Новий закон про посівний матеріал, який вступає в силу з 1 липня нинішнього року, залишає майбутнє насінництва в тумані. Він дозволяє проведення сертифікації приватним лабораторіям. Разом тим, процедури акредитації цих лабораторій і атестації агрономів, які будуть проводити дослідження, немає, і поки не передбачається. Але, зате з 1 січня поточного року вступила в силу норма Закону, яка зобов’язує визнавати сертифікати ISTA і OECD на території України. Питання напрошується саме собою: «Кому це вигідно? Українським виробникам? Чому так поспішно приймався закон в процесі реформування і хто його так сильно лобіював?» Відповідь напрошується сам собою — українські виробники програють і надовго, якщо не назавжди», — констатує Валерій Хаджиматов.

При цьому він говорить, що ситуація буде величезним гальмом для розвитку насінництва України і, власне, суб’єктів господарювання.

«А значить, будуть труднощі для експорту і внутрішнього виробництва», — додає експерт.

За словами експерта попри те, що Україна приєдналася до схеми сертифікації ОЕСD і фактично має можливість продавати насіння за кордон існує велике «але».

«В Україні не до кінця спрацьовує процедура сертифікації насіння, проводяться не всі певні ОЕСD процедури, тому ми можемо отримати насіння недостатньо високої якості. Плюс, ми маємо постійні зміни в компетентних органах з сертифікації, реєстрації нових сортів рослин. В результаті незабаром можемо отримати таку картину: все насіння доведеться завозити з-за кордону», — нарікає Хаджиматов.

Крім того ще одним негативним аспектом експерт називає і те, що в Україні звертають увагу тільки на посівні якості насіння.

«Існують дві складові частини поняття якісне насіння — сортова і посівна. Сортова — чистота того сорту, який створив селекціонер, наявність всіх сортових ознак і реалізація потенціалу вже на полі. На жаль, в Україні за традицією звертають увагу тільки на посівні якості насіння. Разом з тим, польові дослідження (апробація) не забезпечує 100% гарантію сортового якості насіння», — резюмував він.

Agravery