Погодні умови несприятливі для збільшення чисельності мишоподібних гризунів у посівах

Агрокліматичні умови першої декади лютого (коливання добових температур повітря, опади у вигляді снігу, сталий та подекуди нерівномірний сніговий покрив), не сприяли зростанню заселеності та чисельності мишоподібних гризунів ні за рахунок розмноження, ні за рахунок міграції у посівах сільськогосподарських культур.

Про це йдеться у звіті Держпродспоживслужби щодо фітосанітарного стану сільгоспкультур.

За даними моніторингу, проведеного спеціалістами управлінь фітосанітарної безпеки в областях встановлено, що мишоподібними гризунами на 6-42% обстежених площах озимої пшениці обліковують від поодиноких жилих колоній до 1-2, максимум 4 з 3-6 жилими норами в окремих господарствах Миколаївської області.

У посівах озимого ріпаку на 8-38, максимум 63% (Кіровоградська обл.) обстежених площ, середня чисельність шкідника становила 1-2, макс. 3 у Волинській, Дніпропетровській та Чернівецькій областях та 5 жилих колонії на гектар з 2-7 жилими норами у Миколаївській області.

В заселених гризунами багаторічних травах, неорних землях, місцях резервацій мають місце 2-4, в осередках Дніпропетровської, Кіровоградської та Рівненської областей до 5 жилих колоній на гектарі з 3-6 жилими норами на 36-48% обстежених площ. У видовому складі на площах зайнятих під озиминою переважає полівка звичайна, в інших стаціях – польова та лісова, осередково у південних та центральних областях – курганчикова миші.

Захисні заходи залишаються актуальними у вищезазначених та інших областях, де варто продовжувати відслідковувати чисельність та шкідливість гризунів і за наявності порогової чисельності (3-5 жилих колоній на гектар) здійснювати винищувальні заходи через внесення в жилі нори родентицидів дозволених до використання на території країни.

Раніе повідомлялося, як захистити посіви озимини від гризунів та які родентициди найефективніші у боротьбі з мишоподібними гризунами.