Початковий період росту пшениці озимої вирішальний у формуванні високопродуктивних посівів – науковець

Початковий період росту і розвитку рослин пшениці озимої є вирішальним у формуванні високопродуктивних посівів, оскільки в цей час значною мірою забезпечується подальша їх життєздатність і кінцевий результат – очікувана величина врожайності, пише .

Про це у своїй статті в журналі The Ukrainian Farmer пише Микола Солодушко (ДУ Інститут зернових культур НААН).

Багаторічні спостереження і практика показують, що в роки, коли вчасно одержані повноцінні сходи, посіви восени добре розвиваються, рослини швидко накопичують надземну масу та мають потужну кореневу систему і, як правило, забезпечують високу врожайність зерна навіть за несприятливих погодних умов впродовж весняно-літньої вегетації.

Водночас слабко розвинені та зріджені з осені посіви, навпаки, майже завжди низькопродуктивні. Умови живлення рослин пшениці озимої в роки з достатнім вологозабезпеченням, особливо в осінній період і за попередника – соняшник, можна контролювати за допомогою навіть порівняно незначної кількості добрив, де визначальними елементами є азот і фосфор. Саме ці елементи зумовлюють формування надземної маси й добрий розвиток кореневої системи рослин.

Проте за вирощування пшениці озимої після соняшнику в умовах тривалої осінньої посухи значення азоту суттєво підвищується надалі, оскільки за його внесення в рекомендованій дозі до сівби (60–90 кг/га д. р.) або ж дещо пізніше можна досягти доволі високої врожайності та якості зернової продукції. Такий результат – порівняно добре розвинена вегетативна частина та первинна коренева система рослин на час відновлення весняної вегетації.

Зазвичай це є наслідком відмінного забезпечення їх поживними речовинами, зокрема азотом, у пізньоосінній і навіть у зимовий та ранньовесняний періоди, коли остан німи роками озимина за підвищеної температури повітря в цей період має змогу нарощувати листково-стеблову масу й розвивати кореневу систему, яка за тривалої посушливої погоди протягом весняно-літньої вегетації здатна забезпечити потребу рослин у воді з глибших шарів ґрунту.

Саме таке застосування азотних добрив у допосівний або осінній періоди в поєднанні з підживленням посівів рано навесні (залежно від умов вирощування N30-60 ), коли у верхніх шарах ґрунту є достатньо вологи, за умов весняної посухи є значно ефективнішим, як порівняти з унесенням азотних добрив у кінці весняного кущіння рослин або в дещо пізніші строки, що передбачає не лише підвищення врожайності пшениці озимої, а й покращення якості зерна.

Нагадаємо, погані попередники були однією з причин недобору врожаю озимих зернових у 2025 році.