Для формування якісного зерна рису важливі строки сівби та мінеральне живлення

Пізні посіви рису в Україні є маловрожайними, формують зерно з погіршеними технологічними властивостями та зниженою біологічною цінністю.

Більш повноцінне зерно рису за вмістом білка златне сформуватися за ранніх строків сівби. Вміст білка в зерні рису за ранніх посівів більшим на 0,22–0,81%, залежно від сорту.

Такі дані отримали науковці Інституту рису НААН у ході досліджень, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Також було встановлено, що найбільший уміст білка залежав від строків сівби та варіанта мінерального удобрення. Стійке збільшення вмісту білка в зерні сорту Лазуріт з 6,7 до 8,31% спостерігалося за підвищення дози азотного живлення від 0 до 150 кг/га д. р., підвищення дози до 180 кг/га д. р. азоту було неефективним.

У сортів рису з тривалішим періодом вегетації (Консул, Маршал) максимальна кількість білка — 7,25 і 6,94% відповідно нагромаджувалася на варіанті з унесенням азотних добрив дозою 180 кг/га д. р. на тлі фосфорно-калійних добрив.

Збільшення вмісту білка не лише підвищує біологічну цінність крупи, а й зміцнює структуру ендосперму, що позитивно впливає на вихід цілого ядра під час переробки зерна на крупу.

Уміст амілози в зерні на рівні 20–23% зумовлює високу склоподібність зернівок і еластичність їх ендосперму, що запобігає його розтріскуванню під час дозрівання зерна, а отже, сприяє отриманню крупи високих товарних і споживчих якостей.