Підживлення борною кислотою краще впливає на врожайність пшениці, ніж регулятор росту

Використання регулятора росту рослин дає менш позитивний ефект, ніж застосування борної кислоти у підживлення.

Про це свідчать результати досліджень, проведених фахівцями Лабораторії родючості ґрунтів та ґрунтозахисних технологій ДП «ДГ «Донецьке» ННЦ «ІҐА імені О. Н. Соколовського».

У результаті досліджень виявлено, що при застосуванні регулятора росту рослин приріст урожаю озимої пшениці становить 11,6%.

Водночас у разі самостійного використання борної кислоти (борне добриво на основі борної кислоти H3BO3) як у некореневе, так і в кореневе підживлення, спостерігалося збільшення врожайності на 19 та 19,3% відповідно.

За висновками науковців, це свідчить про те, що дефіцит бору є обмежувальним чинником урожаю культури.

У той же час спільне використання борної кислоти тарегулятора росту рослин незалежно від послідовності внесення цих препаратів зменшує ефект від підживлення бором.

Приріст урожаю внаслідок композитивного застосування борної кислоти з регулятором росту рослин становить 8,5 та 12,8% залежно від послідовності підживлення (варіанти із застосуванням у перше чи друге підживлення борної кислоти відповідно).

За таких умов спостерігається погіршення ефекту від мікродобрива, що свідчить про конфлікт у дії борного добрива та регулятора росту рослин.

Ефект застосування регулятором росту рослин цитокінинової та акусинової природи має протилежний напрямок, що компенсує процеси, запущені внесенням бору.