Озимі входять у зиму в різних фазах розвитку, залежно від строків сівби

Посіви озимих залежно від строків сівби входять у зиму у різних фазах розвитку: за ранніх та оптимальних строків вони є добре розкущеними з вторинною кореневою системою, проте синхронно розвинені пагони спостерігаються у рослин ранніх строків сівби; у тих, що посіяні у третій декаді вересня і вступили у фазу «кущіння», бічні пагони значно відстають у розвитку від головного; допустимих і пізніх строків, які є у фазі «сходів» (1-4 листки, шильце), ‒ не встигли сформувати потрібні параметри для успішної перезимівлі.

Про це йдеться в аналітичній довідці НААН.

Маючи 3-4 синхронно розвинених стебла, посіви встигають накопичити достатню кількість захисних речовин, зокрема цукрів, до припинення вегетації. Понижену морозостійкість формують рослини пізніх строків сівби, які увійдуть у зиму без розвинутого вузла кущіння.

Вони будуть дуже вразливими до дії несприятливих факторів перезимівлі, особливо низьких температур, оскільки у них недостатньо розвинена коренева система, надземна маса й вони не накопичать потрібну кількість пластичних речовин. Це площі ризику, за якими необхідно проводити повну систему моніторингу під час перезимівлі.

Нагадаємо, запаси продуктивної вологи під озимими на більшості площ достатні та оптимальні.