Науковці зафіксували зміщення просторового розподілу шкідників
Останніми роками були зафіксовані зміщення просторового розподілу комах-фітофагів, що через зміну їх екологічних оптимумів призводить до перебудови ентомокомплексів в агроценозах і збільшення можливих втрат урожаю.
Про такі результати досліджень фітосанітарного стану, що впродовж тривалого періоду проводили працівники лабораторії прогнозу і карантину рослин Інституту захисту рослин НААН пише журнал The Ukrainian Farmer.
Так, останніми роками в Лісостепу класичний спектр шкідників поповнився пшеничною мухою, яка історично шкодила тільки в регіонах Степу. Хлібний турун, який ще нещодавно вважався типовим шкідником Півдня України, останніми роками утворює осередки підвищеної чисельності навіть на Волині. Також подекуди було виявлено поширення на північ і осередків відчутної шкідливості саранових.
Те саме спостерігається і з популяціями лучного та кукурудзяного метеликів, бавовникової совки та оленки волохатої. Водночас потепління клімату зумовило і появу нових небезпечних для рослинництва видів комах-фітофагів.
«Як показали наші дослідження, починаючи з 2006 року, в Херсонській області реєструють спалах масового розмноження картопляної молі, що за 20 попередніх років майже не проявляла себе як шкідник у південних областях країни. У деяких інших комах (полівольтинні види) спостерігається поступове збільшення кількості генерацій у зв’язку з подовженням сезону вегетації (совки, листокрутки, кукурудзяний метелик тощо)»,
– зазначає Андрій Федоренко, кандидат сільськогосподарських наук (Інститут захисту рослин НААН).
Такі фітофаги здатні створювати набагато більшу загрозу, адже вона зростатиме не лише за розширення зон їх шкідливості на північ, а й через поступове збільшення кількості поколінь. Таку реакцію деяких комах на кліматичні чинники зумовлено насамперед генетичним поліморфізмом їх природних популяцій.
Наприклад, виявлено, що географічні популяції кукурудзяного метелика складаються з кількох екологічних рас, яким властива різна вольтинність. Так, у Степу України домінувала бівольтинна раса, в Лісостепу – моновольтинна. Але в більшості полівольтинних видів кількість поколінь упродовж вегетації пов’язана із сумою ефективних температур, і за належного потепління факультативні генерації перетворюються на облігатні.
Таким чином, зміна клімату через природний добір може призвести до поступової зміни екологічної структури їх географічних популяцій. Отже, внаслідок глобальних кліматичних змін відбувається перебудова основних ентомокомплексів в агроценозах, що, відповідно, вносить певні корективи в галузь сільського господарства. Саме тому фітосанітарний стан сільгоспкультур (окрім удосконалення наявних систем захисту рослин) потребує постійного систематичного моніторингу та глибшого вивчення.
Раніше ми писали, як кліматичні зміни впливають на розповсюдження шкідників.