На біологічні схеми землеробства треба переходити поступово – агроном
Як показав досвід ТОВ «Агрокрай», на біологічні схеми виробництва треба переходити поступово, починати з уведення в сівозміну сидеральних культур, застосування деструкторів стерні.
Про це розповів головний агроном господарства Василь Косюк, пише журнал The Ukrainian Farmer.
«Ще років 12-15 тому ми намагалися перейти до біологічного виробництва, але тоді дуже різко відмовилися від мінеральних добрив і хімічних ЗЗР – тепер бачимо, що це була помилка. Через десять років ми все-таки повернулися до ґрунтозахисного землеробства. Змінили систему обробітку ґрунту – третій рік як відмовилися від оранки, працюємо за технологією mini-till. Закупили агрегати, які допома гають зберегти вологу, структуру ґрунту. Раз на два роки проводимо глибоке розпушування. Однак, думаю, з часом, підібравши сидеральні суміші, відмо вимося й від розпушування, що забез печить ще більшу економію пального й моторесурсу»,
– зазначає агроном.
У господарстві активно всівають сидеральні культури, які зберігають ґрунтову вологу, захищають ґрунт від надмірної сонячної інсоляції та є зеленим добривом, а також біопрепарати – деструктори, поліпшувачі ґрунту, фосформобілізатори, каліймобі лізатори, що дає змогу значно зменшити норми внесення міндобрив.
Окрім того, зменшили застосування хімічних ЗЗР, а деякі культури вирощуємо повністю з використанням біофунгіцидів і біоінсектицидів. Поки що не можемо відмовитися тільки від гербіцидів – щоб працювати без них, спершу треба очистити від бур’янів верхній шар ґрунту. Результатом переходу на ґрунтофільну технологію стало відновлення родючості ґрунту, поліпшення стану ґрунтової біоти. Якщо біота працює, отже, буде здорова рослина, відтак можна зменшити кількість хімічних ЗЗР.
«Думаю, з роками можна буде значно менше використову вати й біологічні фунгіциди. Друга перевага – економічна: змен шення кількості міндобрив, витрат на хімічні ЗЗР. Чотири роки тому ми зменшили кількість азотних добрив на 25%, наступного року – ще на 25%, натомість почали застосовувати бактерії, що фіксують азот в ґрунті й з атмосфе ри. Нині на деяких культурах і полях вносимо азотні добрива на 70% менше, ніж за традиційної технології. До того ж без зменшення врожайності. Третя перевага ґрунтозахисного землеробства – збереження екології. Перехідний період від традиційного землеробства до біологічного триває й досі – ми не повністю дотримуємося біологічних схем. Однак квасолю, мак олійний, цього року половину посівів сої, зокрема й насіннєвої, частину чорнозер них пшениць і ячменів повністю виро щуємо за біологічною схемою. Найближ чим часом поширимо їх на кукурудзу, а з роками – на цукрові буряки»,
– додає Василь Косюк.
Раніше повідомлялося, як рослинний покрив поля свідчить про здоров’я ґрунту та як погодні аномалії впливають на мікробіом ґрунту.