«Котеджне містечко» для диких комах-запилювачів з кормовою базою звели у ФГ «Широкоступ» на Київщині

ФГ «Широкоступ» на Київщині реалізовує програму зі збереження й підвищення біорізноманіття за підтримки експертів «Сингента» та науковців Державного біотехнологічного університету (м. Харків). Керівник господарства Олександр Широкступ упевнений, що це додаткова перевага для кращої врожайності культур.

Про це розповів Олександр Широкоступ, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Дикі комахи-запилювачі – неоціненний і безплатний ресурс. Для них у ФГ «Широкоступ» збудовано справжнє «котеджне містечко», де комахи виводять потомство й харчуються на висіяному поруч різнотрав’ї.

«Комахи запилюють 60% рослин, насамперед бджоли. Якщо не буде зав’язано насіння – не буде врожаю, скільки б не вносили добрив. Усі комахи харчуються нектаром і пилком, а запилюють рослини тільки дикі бджоли, які прилітають на квітку, щоб зібрати корм для своїх нащадків. Однак їхня кількість зменшилася на Землі в десятки разів, через це знижується врожайність сільгоспкультур»,

– каже ентомолог, доцент ДБТУ Михайло Філатов.

Щоб ці комахи були на полях, потрібні квітучі рослини протягом сезону і міс ця для гніздування. В Україні близь ко 900 видів диких бджіл, 70% яких роблять гнізда в землі, а в нас земля майже вся розорана. Один із методів збільшення чисельності – створення мікрозаказників для комах.

«Саме такий проєкт ми реалізовуємо протягом шести років із компанією «Сингента» на базі ФГ «Широкоступ». Тут побудовано будиночки для комах-запилювачів, де вони роблять гнізда в порожнинах, і висіяно багаторічні медоносні трави, які цвітуть із весни до осені. Згідно з нашим дослідженням, за п’ять років кількість видів комах у цьому мікроза казнику зросла у 25 разів»,

– зазначає Михайло Філатов.

За словами Олександра Широкоступа, врожайність культур, зокрема соняшнику, зросла на 15%. Ось так працює система сталого землеробства.

Нагадаємо, через весняні приморозки у ФГ «Широкоступ» на Київщині прогнозують зниження врожайності озимих.