Коливання погодних умов уповільнюють темпи жнив

На Львівщині триває обмолот озимих зернових, жнива проходять повільними темпами через коливання погодних умов.

Про це інформують в Інсттитуті сільського господарства Карпатського регіону.

Згідно з оперативною інформацією на 26 липня зібрано ячменю озимого (всі категорії господарств) на площі 17,3 тис. га (99,9 % площ), намолочено 90,6 тис. тонн за врожайності 5,24 т/га, пшениці озимої ‒ 5,09 тис. га (3,3 % площ), намолочено 16,9 тис. тонн за врожайності 3,31 т/га, ріпаку озимого ‒ 7,6 тис. га (15,6 %), 23,4 тис. тонн за врожайності 3,08 т/га.

«Слід пам’ятати, що затягуючи строки збирання, втрачаємо не тільки врожай, а й якість сформованого зерна, йде обернений процес при перестої зернових на корені через активізацію фізіологічних процесів. Посіви, що за технологією вирощували на продовольчі цілі, опиняються в категорії фуражного зерна, а це знижує вартість продукції», ‒ йдеться в повідомленні.

Поряд зі жнивами потрібно пам’ятати, що зразу після збирання зернових є такі важливі сільськогосподарські роботи, як лущення стерні, підготовка ґрунту, сівба сидеральних культур, заробка побічної продукції попередників. Від цього значною мірою залежатиме формування посівів 2024 року.

Загортання післяжнивних решток і соломи зернових з додаванням компенсаційної дози азоту забезпечує:

• посилення біологічної і ферментативної активності;
• збагачення ґрунту амінокислотами, вітамінами та іншими біологічно активними речовинами;
• поліпшення аерації та поживного режиму ґрунту;
• збільшення кількості целюлозорозкладаючої мікрофлори;
• поліпшення структури ґрунту.

Компенсаційна доза азоту становить 9‒10 кг на 1 т соломи, оскільки співвідношення вуглецю (С) та азоту є у соломистих рештках 70‒90 : 1, а для нормального проходження мікробіологічних процесів потрібно його утримати на рівні С : N – 20‒30 : 1.

Також використовують деструктори рослинних решток (стерні), які заселяють ґрунт корисними мікроорганізмами, нейтралізують фітотоксини й поліпшують біологічну активність ґрунту.

Особливо слід нагадати про шкоду спалювання соломи, зокрема підвищення температури на поверхні ґрунту до 360 °С, на глибині 5 см ‒ 50 °С (навіть за температури 40 °С гине мікробіота), вигорання гумусу, інтенсивне висушування ґрунту на глибині до 10 см, зменшення водопроникності, загибель типових мікроорганізмів. Нормальне його біологічне функціонування за таких умов відновлюється через 2‒3 місяці.

Нагадаємо, грози та вітер спричинили вилягання значної частини посівів.