Коли варто проводити позакореневе підживлення сільгоспкультур

Важливим агротехнічним заходом для підвищення врожайності та якості зерна є позакореневе підживлення культур азотними добривами.

Їх проводять за трьома етапами органогенезу рослин. Перше підживлення по таломерзлому ґрунту (ІІ етап органогенезу) проводять на зріджених і недостатньо розвинених посівах у дозах 50-60 кг/га діючої речовини азоту.

Проте підживлювати посіви озимих після зайнятих парів і зернобобових попередників за умови задовільної перезимівлі на цьому етапі не рекомендовано. Тут доцільне позакореневе підживлення на ІІІ етапі органогенезу (через 8-10 днів після відновлення вегетації).

Друге підживлення азотними добривами проводять на всіх площах на ІV етапі органогенезу на початку виходу рослини у трубку (у дозі 40-60 кг/га азоту). Це забезпечує формування продуктивного стеблостою, збільшенню колосків у колосі, підвищує посухостійкість рослин.

Третє підживлення азотними добривами проводять на початку фази колосіння до наливу зерна (VІІІ-ІХ етап органогенезу) в дозі 30-50 кг/га N.

У цей час високоефективним для підвищення якості зерна є позакореневе підживлення озимих 3-4,5% розчином карбаміду. За спекотної погоди використовують меншу концентрацію, більшу – за вологої погоди.

AgroTimes