Горох посівний – кращий і зручний попередник для пшениці

Погані попередники пшениці – це не лише недостатній фон мінерального живлення, це, в першу чергу, дефіцит вологи на найбільш ранніх етапах органогенезу рослин. Це формування екстремальних умов вегетації, постійні дистреси різної природи і, відповідно, зниження рівня майбутньої урожайності посівів пшениці.

Горох посівний – кращий і зручний попередник для пшениці:  він фіксує азот у ґрунті, рано звільняє площі полів. Після нього легко готувати ґрунт під посіви пшениці, він накопичує вологу до початку сівби.

Однак аграрії в більшості регіонів не бажають вирощувати горох за інтенсивною технологією. Більшість звикла до екстенсивної.

За інтенсивної технології вирощування посівам гороху потрібна постійна увага. Від формування відповідного і збалансованого фону мінерального живлення, інокуляції насіння перед сівбою, комплексного захисту від шкідливих організмів, підживлень до якісного збирання врожаю без втрат насіння.

Урожайність посівів гороху має бути вищою за 5-5,5 тонн/га. За таких умов його посіви не поступаються за показниками рентабельності посівам сої і дають низку вагомих переваг перед нею в наступних посівах пшениці.

Є практика сіяти пшеницю озиму після ранніх посівів сої, яка фіксує біологічний азот в орному шарі ґрунту. Проте такий попередник теж має недоліки.

Поля після посівів сої пізно звільняються. Якщо обробіток ґрунту можна виконати оперативно, то отримати необхідні запаси вологи в орному шарі складно, адже рослини сої до кінця вегетації використовують вологу з ґрунту (подібно до рослин соняшнику). Ситуацію можуть врятувати дощі, а якщо їх немає, то соя як попередник себе не виправдає.

AgroTimes