Через воєнні дії Луганщина втратила до 70% елеваторних потужностей

Аграрії Луганської області продають трейдерам зернові на 300–500 грн./тонна дешевше, ніж фермери в інших областях, а соняшник — на 400–700 грн./тонна. Адже альтернативи автотранспорту, яким возять зерно в Харківську область, вони фактично не мають.

Про це в інтерв’ю журналу The Ukrainian Farmer розповів голова Аграрного союзу Сватівського району Луганської області та за сумісництвом в. о. голови обласної Асоціації фермерів і приватних землевласників Сергій Ковальов.

«Коли власник автотранспорту відправляє машини в Луганську область, він одразу вдвічі збільшує вартість тонно-кілометра, бо в нього дуже багато з’являється ризиків. Зокрема, він боїться, що його майно може там і залишитися — бо завтра війна. Тому всі ці ризики він хоче компенсувати за кошти фермерів й агроформувань», – пояснив він.

У цій зоні, за словами Сергія Ковальова, діє єдина залізнична станція для відвантаження сільгосппродукції — у Сватовому та ще елеватори «Мирна Долина», «Сватове-Агро», «НІБУЛОН», де є відвантажувальні термінали.

Решта елеваторів — у Старобільську, Білокуракиному — відрізані. «Загалом через воєнні дії Луганська область втратила до 70% елеваторних потужностей, відтак зросло навантаження на елеватори, що залишилися на нашій території, – розповів він. – А залізничних вагонів для відвантаження зерна дають аж 12 штук на тиждень».

Таким чином елеватори переповнені, а відвантажується лише один «НІБУЛОН», бо в нього є своя «вертушка» — 50 вагонів. «От і виходить, що «НІБУЛОН» монопольно диктує ціну — на 300 грн. нижчу, а решта елеваторів під нього підлаштовуються, – наголосив Сергій Ковальов. – Трейдери тепер взагалі кажуть, що не заїжджатимуть до нас, бо позривали свої контракти, які є переважно експортними: їм же треба через місяць-півтора відвантажитися, а вони не можуть цього зробити, бо нема вагонів, кораблі простоюють».

При цьому він заперечує можливість збуту продукції на «ту сторону». «Я знаю багато фермерів, які працюють на лінії зіткнення, – і навіть там таке неможливе, – запевнив Сергій Ковальов. – Хоч у них ситуація ще гірша: Попаснянський, Станичнолуганський, Лисичанський, Новоайдарський райони продають збіжжя ще на 150–200 грн. дешевше, ніж ми. Там збагачується тільки перекупник, який має власний транспорт, заробляючи на чужій біді».

AgroTimes