Ценотипи поведінки трав у змішаних посівах

Компоненти травосумішок довгорічного використання підбирають з урахуванням особливостей їх поведінки (ценотичної активності) в змішаних посівах.

Найхарактернішими є такі ценотипи:

– Сильні види, здатні швидше й повніше використовувати високий агрофон. У таких умовах вони енергійно кущаться, розростаються і все більш пригнічують інші трави (грястиця збірна за пасовищного використання, стоколос безостий – за сінокісного);

– Слабкі, але стійкі види, які довгий період зберігаються в змішаному сіяному травостої, хоч і в пригніченому стані.

Вони добре ростуть у сумішках без участі сильних видів; у сумішці з ними в роки зрідження останніх вони розростаються й компенсують їх в урожаї. Це «буферні» рослини, що перешкоджають упровадженню дикорослих трав. До них належать лисохвіст лучний, мітлиця біла за пасовищного використання;

– Слабкі нестійкі види, які швидко заповнюють простір після зрідження травостою (наприклад, після несприятливої зимівлі грястиці збірної та костриці лучної або після сухих років).

До них належить конюшина біла (повзуча), тонконіг звичайний, мітлиця звичайна, мітлиця біла повзуча, багато видів різнотрав’я.

Ценотична активність виду змінюється залежно від агрофону, погодних умов, кліматичних чинників, а в межах зони вона різна на різних місцях зростання.

AgroTimes