Заводи OSTCHEM на 92% наростили обсяги виробництва добрив
Заводи азотного холдингу OSTCHEM виготовили 1,57 млн. тонн мінеральних добрив за 9 місяців 2023 року. Зокрема, Черкаський «Азот» виробив 1,22 млн. тонн мінеральних добрив (+148%), а «Рівнеазот» наростив обсяги виробництва до 347,3 тис. тонн. (+7%).
Про це повідомляє пресслужба холдингу.
За обсягами виробництва найбільш динамічно зростали карбамід, КАС та аміачна селітра. Так, виробництво КАС зросло на 150%, карбаміду – на 202%, аміачної селітри – на 89%. Водночас, обсяг виробництва ВАС скоротився на 72% до 36,9 тис. тонн.
«Після стрімкого падіння обсягів виробництва у 2022 році наші заводи поступово відновлюють свою діяльність. За 9 місяців ми виготовили на 92% більше продукції, ніж за аналогічний період минулого року, коли було вироблено 817,5 тис. тонн мінеральних добрив. Водночас довоєнного рівня нам поки що досягти не вдалося – завантаження основних потужностей заводів протягом року не перевищувало 70-80%. Причина недозавантаження – критичне зростання обсягів імпорту добрив, які сьогодні завозяться в Україну», – зазначив Сергій Павлючук, керівник азотного бізнесу OSTCHEM.
За його словами, виробничі плани за 9 місяців виконані на 100%, а потужності заводів навантажувалися більш рівномірно, ніж у попередньому році.
«Наші заводи спрацювали без збоїв та вчасно виконали контракти з українськими фермерами. Надалі завантаження заводів залежатиме від попиту на мінеральні добрива. Ми готові до пікового попиту у листопаді-грудні та старту закупівель на весняну посівну 2024 року», – зазначив Павлючук.
З початку осені динаміка виробництва мінеральних добрив дещо знизилась через спад споживчого попиту. Ключовими чинниками впливу на ринок мінеральних добрив стали:
– висока споживча активність навесні-влітку, коли мінеральні добрива були доступнішими за ціною, призвела до насичення значної частини споживчого попиту. Багато аграріїв змогли закупитись мінеральними добривами заздалегідь;
– зниження купівельної спроможності аграріїв через призупинення зернової угоди та низькі ціни на сільськогосподарську продукцію;
– різке зростання імпорту з дружніх рф країн.
«Обсяг імпорту зростає, що боляче б’є по вітчизняному хімпрому. У третьому кварталі 2023 року приріст імпорту мінеральних добрив становив 46,6%. З початку року загальний обсяг імпортованих в Україну добрив сягнув 1,71 млн. тонн. Це свідчить про те, що імпорт перевищує внутрішнє виробництво. Продовжують ввозитись добрива з «дружніх» до рф країн – перепаковані білоруські добрива завозяться в Україну через Польщу та Румунію. Імпорт карбаміду з Туркменії зростає критичними темпами. Характерно, що часто відпускна вартість добрив із пострадянських країн із урахуванням логістичних витрат суперечить усім ринковим законам. Є підстави говорити, що на територію України потрапляють за підробленими сертифікатами походження добрива з росії та Білорусі», – зазначив Олег Арестархов, директор департаменту корпоративних комунікацій Group DF.
Українські виробники втрачають ринок карбаміду. За даними ДП «Держзовнішінформ» та Державної митної служби України, у 2021 році з Туркменістану завезено 22,7 тис. тонн карбаміду, у 2022 році – 55, а за 9 місяців 2023 року – 230 тис. тонн.
«За два роки обсяг карбаміду, що ввозиться з Туркменістану, збільшився майже у 12 разів. При цьому найбільші українські хімпідприємства – виробники карбаміду другий рік простоюють. Це свідчить про якість промислової політики, яку потрібно терміново коригувати для стимулювання зростання виробництва», – підкреслює Арестархов.
Раніше заводи OSTCHEM наростили виробництво добрив на 60,9%.