Агромаркет

З 2015 року реєстрація інноваційних ЗЗР зменшилась учетверо

AgroTimes
Джерело:
AgroTimes
Поділитись:
З 2015 року реєстрація інноваційних ЗЗР зменшилась учетверо

З 2015 року після прийняття норми в статті 4 ЗУ «Про пестициди та агрохімікати» щодо заборони проведення випробувань пестицидів до моменту їхньої реєстрації в країні виробництва, реєстрація інноваційних препаратів зменшилась в 4 рази – з 14,2% до 3,5%.

Про це повідомляють в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).  

«За останні роки спостерігається тенденція збільшення саме перереєстрації пестицидів та агрохімікатів, а це означає, що активно перереєстровуються старіші препарати і до України потрапляє менше інноваційних ЗЗР, які могли б значно посилити рівень екологізації та продуктивності сільського господарства», – йдеться у повідомленні.  

Так, в порівнянні з 2013-2017 роками, за останні два роки (2018-2019 рр.) прослідковується зменшення реєстрацій пестицидів та агрохімікатів на 5,2%, в той час як на 55,9% збільшилася перереєстрація.

В УКАБ вважають, що саме прийнята наприкінці 2015 року норма в статті 4 ЗУ «Про пестициди та агрохімікати», яка заблокувала доступ інноваційних засобів захисту рослин для державних випробувань та наукових досліджень до моменту їх реєстрації в країні-виробнику, призводить до таких наслідків. 

«Ця норма запустила процес зменшення реєстрації оригінальних препаратів. Для порівняння, – в 2016 році реєстрація інноваційних препаратів становила 14,2% від загальної кількості зареєстрованих ЗЗР, в 2017 році цей показник впав до 5,4 %, а минулого року він становив вже 3,5%. Тенденція до скорочення зберігається і в 2020-му», – зауважують в УКАБ.   

Як результат, – зменшення реєстрації нових препаратів, що є максимально безпечними для довкілля (вони міцно тримаються на рослині навіть в умовах дощу та вітру), мають набагато ефективнішу цільову дію на об’єкти порівняно з наявними препаратами старого покоління, тобто можуть значно підвищити врожайність, при цьому зменшуючи кількість обробок культури. Крім того, знадобляться значно менші дози препарату, що вноситься для захисту культур – а отже значно знизиться навантаження на довкілля, підвищиться врожайність культур й на додаток знизяться витрати аграрія на захист врожаю, а відтак – й зменшиться кінцева вартість сільськогосподарської продукції для споживача. Це призводить до збільшення перереєстрації відомих препаратів, що спричиняє загрозу – збільшення частки фальсифікованих ЗЗР, що є небезпечним для всіх (людей, флори та фауни). Адже найбільше підроблюють ті препарати, які «знають». Тому чим більше на ринку «старих» пестицидів, тим більшою буде і частка фальсифікату, адже добре відомі продукти легше підробити й продати.

«В першу чергу страждають вітчизняні аграрії, які позбавлені можливості застосовувати оригінальні продукти нового покоління, створені на основі інноваційних технологій, з підвищеним профілем безпеки та максимальною ефективністю проти шкодочинних організмів та стикаються на практиці з резистентністю. Адже при відсутності інноваційних діючих речовин нового покоління на ринку, шкідники будуть  рік за роком ставати більш стійкими до наявного асортименту ЗЗР. А це означає, що фермери будуть підвищувати норму (або кратність) внесення препарату. Відповідно, собівартість вирощування врожаю буде зростати. А ще будуть рости залишкові кількості пестицидів, що знизить безпечність і якість врожаю», – прокоментувала Ольга Кухар, координатор комітету захисту рослин УКАБ.

Оскільки в сучасному світі технології розвиваються швидкими темпами, останні 4 роки дії законодавчого обмеження призвели до того, що вітчизняні аграрії вже зараз оперують препаратами захисту рослин, які є морально застарілими. Виправити дану ситуацію може прийняття законопроєкту про внесення змін до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію України №2289 від 18.10.2019, який покликаний розблокувати ввезення зразків інноваційних засобів захисту рослин для наукових досліджень та державних випробувань.

«Вибір за депутатами, який шлях ми оберемо: інновації, екологізація та прибутковість чи фальсифікат, заниження екологічної планки та збільшення витрат», – підсумовують в Українському клубі аграрного бізнесу.

Читайте також: Законопроєкт про ветеринарну медицину: чи є загроза втратити національне виробництво ветпрепаратів

Джерело:
AgroTimes
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями