Виробництво трьох із п’яти основних культур залишиться збитковим

За результатами 2023 року прогнозується зниження збитків агросектору від вирощування зернових та олійних культур, однак виробництво трьох із п’яти основних культур залишиться збитковим.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Прибуток очікується від вирощування сої, хоча вона займає наразі лише 11% від загальних посівних площ. Також прогнозується незначний прибуток від виробництва насіння соняшника, йдеться у дослідженні «УКРАЇНА: Вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва», проведеного Міністерством аграрної політики та продовольства України за підтримки Глобального фонду зі зменшення ризиків катастроф і відновлення (GFDRR), який адмініструється Світовим банком, та у співпраці з Українським клубом аграрного бізнесу (УКАБ).

Хоча у 2023 році спостерігається відновлення прибутковості за деякими культурами, адже у 2022 році вирощування всіх видів зернових та олійних було збитковим, не варто забувати, що сезон 2021 року був дуже вдалим для виробників зернових та олійних культур України. Висока врожайність і високі ціни на сільськогосподарську продукцію, а також низькі ціни на матеріально-технічні засоби забезпечили високі прибутки (принаймні для тих, хто здійснив продажі до 24 лютого 2022 року). Отже, успіх 2021 року створив ресурси для стійкості у 2022 році, тоді як на початку 2023 року запас міцності агросектору був набагато меншим.

Найбільший вплив на рівень прибутковості сільськогосподарської галузі України протягом 2022-2023 рр. мали експортна логістика, девальвація гривні та збільшення цін на матеріально-технічні ресурси.

Якщо до повномасштабного вторгнення росії в Україну 95% зернових та олійних культур експортувалися через чорноморські порти, з лютого по серпень 2022 року агропродукція експортувалась лише через дунайські порти, залізницю та автомобільні шляхи до/через країни ЄС із дуже високими витратами на транспортування та перевалку. Чорноморська зернова ініціатива відновила експорт через чорноморські порти України з результатом 33 млн тонн із серпня 2022 року по липень 2023 року, що сприяло зниженню світових цін на продовольство та підтримало спроможність українського агросектору. Відтак призупинення Чорноморської зернової ініціативи у липні 2023 року негативно вплинуло на експорт вітчизняної сільськогосподарської продукції.

За перші місяці війни 2022 року гривня девальвувала на 30% за курсом НБУ, а за комерційним – навіть більше. Через девальвацію національної валюти знизились витрати на такі складові собівартості виробництва, як орендна плата за землю, витрати на оплату праці, єдиний податок 4 групи тощо, але збільшились ціни на ресурси, такі як паливо, добрива, засоби захисту рослин, запасні частини та насіння з фіксованою ціною у доларах США або євро.

Ускладнення логістики імпорту ресурсів у поєднанні з високими цінами на енергоносії у 2022 році спричинили додаткові витрати на паливо, добрива та засоби захисту рослин. Постачання палива було особливо проблематичним протягом весни-літа 2022 року. У 2023 році ситуація з більшістю засобів виробництва стабілізувалася, а ціни дещо знизилися. Проте вони не досягли рівня до початку повномасштабного вторгнення. Як наслідок, використання матеріально-технічних ресурсів, особливо добрив, скоротилось.

Щодо інших складових собівартості, орендна плата за землю у 2022 році в національній валюті була такою ж або трохи вищою, ніж у 2021 році. У 2023 році рівень орендної плати за землю зріс приблизно на 5-10%. Більшість господарств не змогли підвищити оплату праці у 2022 році та зберегли її на рівні 2021 року у гривневому еквіваленті. У 2023 році багато аграріїв збільшили витрати на оплату праці на 10-20%, щоб частково компенсувати інфляцію та девальвацію гривні, а також з метою мотивації працівників.

Ключовими факторами впливу на сільське господарство України у 2023-2024 роках будуть динаміка цін на експортних ринках, можливість експорту через Чорне море та/або ЄС, вплив погоди на врожайність, витрати на логістику, доступ до фінансування (наявність доступних кредитів), ціни на енергетичні ресурси та їхня доступність, а також динаміка обмінного курсу гривні.

Нагадаємо, за рік війни кількість сільгосппідприємств зменшилася майже на третину.