У Держпродспоживслужбі сподіваються, що зможуть самостійно визначати виробників фальсифікату

Покарання для виробника фальсифікованої харчової продукції  – це штраф у розмірі від 5 до 12 мінімальних зарплат.

Про це нагадав голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

«Для якогось великого підприємства це, можливо, і несерйозний штраф, – додав він. – Для невеликого – відчутніший. При цьому, хочу відмітити, що в законі зазначено, що до штрафу вдаються, якщо фальсифікована продукція несе загрозу життю і здоров’ю людей. Тобто при виявленні фальсифікату треба доводити не тільки те, що це – фальсифікат, а й те, що він несе загрозу».

Ця помилка, на думку Володимира Лапи, може бути виправлена Законом «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (№ 8450), згідно з яким, 15 мінімальних зарплат штрафу юридична особа повинна сплатити у будь-якому випадку фальсифікації.

«Сподіваюся, що найближчим часом Верховна Рада матиме можливість розглянути цей закон у другому читанні, – сказав Володимир Лапа. – Але як на мене, основна відповідальність за фальсифікацію – це навіть не штраф. Це відкликання продукції з ринку і необхідність перемаркування. Для виробника це набагато більші витрати».

Якщо фальсифікована харчова продукція має загрози життю і здоров’ю людей, інспектор може призупинити роботу підприємства, яке виробило її, на 10 днів, зазначив голова Держпродспоживслужби. Протягом цих 10 днів він повинен підтвердити своє рішення у судовому порядку.

«У продажу є масло, на етикетці якого стоїть адреса підприємства, яке давно вже не працює, або якого в принципі не існувало. А це вже не про простежуваність, це – чистої води шахрайство, – наголосив Володимир Лапа, – і по кожному такому випадку матеріали передаються Держпродспоживслужбою до Національної поліції».

Він сподівається, що з прийняттям закону про простежуваність у Держпродспоживслужби буде можливість доступу до банківських рахунків, щоб вона могла бачити, куди переводяться гроші за продаж фальсифікату і могла б сама визначати його виробника.

AgroTimes