Нащо Україні потрібні європейські вимоги до якості меду
Робоча група Мінагрополітики працює над наказом про затвердження вимог до окремих показників якості меду, який має імплементувати вимоги відповідної директиви Ради ЄС щодо меду. Адже наразі в Україні фактично відсутні обов’язкові вимоги до якості меду. Діє ДСТУ, який вже застарів.
На цьому наголосила заступник міністра аграрної політики та продовольства з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.
Україна ‒ один із найбільших виробників меду в світі, а також другий (після Китаю) найбільший експортер меду до ЄС (близько 19% від усього меду, закупленого європейськими країнами у 2016 році, були українськими).
Євроорієнтовані стандарти, на переконання Ольги Трофімцевої, покликані захистити в першу чергу українського споживача, бо експортний мед перевіряється, і не один раз.
Вона прокоментувала зміни, які передбачені Директивою Ради 2001/110/ЄС.
«Існує побоювання (міфічне, як на мене) щодо фільтрованого меду. Начебто, якщо ми приймемо наказ із фіксованим визначенням в ньому фільтрованого меду, то це може призвести до того, що наш внутрішній ринок стане відкритим до дешевого неякісного меду», ‒ зазначила заступник міністра.
Проте сьогодні внутрішній ринок якраз ніяк не захищений, нагадала вона. «Основним запобіжником потрапляння такого меду в Україну буде перевага в якості й ціні, тобто виключно економічний чинник», ‒ вважає Ольга Трофімцева.
З прийняттям наказу великих змін щодо якості меду не відбудеться, уточнила вона. Зміняться визначення основних типів меду, а також технічні вимоги й характеристики до цих видів меду. Директива Ради ЄС передбачає розподіл меду за походженням на квітковий чи нектарний, а також на мед з медяної роси (падевий).
За способом виробництва мед поділятиметься на стільниковий, з частинами стільників, злитий, екстрагований (центрифужний), пресований, фільтрований. Окремо визначатиметься пекарський мед з обов’язковою позначкою «Лише для кулінарії».
Дещо змінюються критерії оцінювання складу меду: на першому місці стоятиме вміст фруктози та глюкози, потім ‒ цукрози. Замість нинішніх визначень у відсотках перейдуть на г/100 г.
Вміст вологи теж зміниться, причому стане менш жорстким (не більше 20%).
Некритичні зміни відбудуться і щодо активності амілази та вмісту ГМФ.
Відчутними будуть зміни у системі нагляду, контролю за дотриманням цих вимог.
Ще доведеться проробити моменти щодо застосування пестицидів. Так, ЄС має директиву, яка обмежує використання пестицидів на сільгоспрослинах, привабливих для бджіл.
Також критичне питання ‒ використання ветпрепаратів у бджільництві, які завозяться, які зареєстровані, додала Ольга Трофімцева.
Довідка
У 2016 році на експорт, за даними Державної фіскальної служби, відправлено 57 тис. тонн меду ‒ 96% від усього виробленого обсягу. ЄС купував торік 76% експортованого вітчизняного меду.
За десять місяців 2017 року експортовано 53,7 тис. меду, за даними Державної митної служби.
1 жовтня цього року набули чинності додаткові квоти на мед для експорту до ЄС ‒ 2,5 тис. тонн до вже існуючих 5 тис. тонн.
Додати коментар