LFM 2024: євроінтеграційне та інноваційне агромайбутнє України

12 вересня асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent провели XV Міжнародну конференцію «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM), яка за турбулентні для агросектору роки вже стала не лише унікальною для України та всієї Європи бізнес-конференцією, а й майданчиком, що засвідчує незламність українського агросектору. Захід відвідало більше 400 топ-менеджерів провідних агрокомпаній, ефективних виробників, переробників продукції АПК, передових інвесторів та експертів галузі, представників ресурсних і сервісних компаній, інноваційних стартапів.

Про це повідомляє пресслужба УКАБ.

Офіційне відкриття конференції розпочалось вітальними словами генерального директора ТОВ «Сі-Ен-Ейч Індастріал Україна» Миколи Мазаного та генерального директора групи компаній BTU, канд. с.-г. наук Владислава Болоховського. Вони наголосили, наскільки є критично необхідним в умовах війни продовжувати єднатися, обмінюватися думками й досвідом, реалізовувати різноманітні ініціативи, підтримувати діалог з владою задля утримання лідерства на міжнародних ринках.  

Пленарну частину інформативним контентом розпочав Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький з презентацією «Вплив майбутнього вступу України до ЄС на аграрний бізнес», в якій звернув увагу на те, що євроінтеграцію потрібно розглядати з двох аспектів: «Хоч вступ до ЄС і пов’язаний з чисельними витратами, як прямими (інвестиції у модернізацію), так і непрямими (відмова від високопродуктивних, але заборонених у ЄС практик) із можливістю доступу до європейських фондів, проте натомість агросектор отримає довгострокові вигоди – більший доступ до ринків країн ЄС та США, можливість залучення інвестицій, широка участь у програмах підтримки ЄС. Однак, для здобуття цих бенефітів необхідно орієнтуватися на трансформування галузі, зокрема, у застосуванні лише дозволених пестицидів, покращенні добробуту тварин, врегулюванні питань ГМО та вуглецевого сліду».

Логічним продовженням стала панельна дискусія «Аграрний сектор України на шляху до ЄС». Голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко зауважила, що Україна посилює свої позиції на світових ринках, зокрема експортний потенціал агрогалузі склав 61% у 2023 році від загального експорту України, що на 20% більше, ніж в 2021 році. Українська продукція АПК експортується близько до 170 країн світу, а частка експорту до ЄС складає майже 57% станом на 2023 рік. Тобто євроінтеграція наразі є одним із найактуальніших напрямів для аграрної галузі.

«Станом на вересень 2024 року, незважаючи на бурхливі політичні дискусії європейських країн, Україна досі має кращий доступ до ринків ЄС, ніж це було до повномасштабного вторгнення. Навіть часткова лібералізація для 7 продуктів АПК – є непоганим здобутком для українського експорту. Проте, агрокомпаніям необхідно вже зараз дивитися в майбутнє та розпочинати готуватися до процесу євроінтеграції, максимально розвивати торгівлю, впроваджувати у виробництві норми ЄС, брати участь в дискусіях в середині ЄС, стійко визначити та аргументувати свої позиції», – переконаний заступник Міністра економіки України – Торговий представник України Тарас Качка. Цю думку поділяє й керівник торговельно-економічного відділу Представництва ЄС в Україні Альберто Фернандес-Дієс, акцентуючи, що чим більше Україна буде відповідати нормам та правилам ЄС, тим швидше лібералізуватиметься торгівля й українські аграрії матимуть більшу узгодженість та прогнозованість. Водночас, керівник сектору сільського господарства, рибальства, лісового господарства та безпеки харчових продуктів Представництва ЄС в Україні Крістіан Бен Хелл додає: «Чим більшим економічним гравцем є компанія чи підприємство, тим більш швидкої адаптації до європейських норм чекатимуть від них. Досить широкою має бути грантова підтримка для менш економічно потужних агрокомпаній, але очікування щодо відповідності вимогам також залишатимуться високими».

Про результати виконання євроінтеграційних зобов’язань розповів Голова Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду,окресливши три блоки:

• третій етап земельної реформи – розробка нового законопроекту про консолідацію земель;
• фінансові механізми підтримки українських аграріїв – внесення законопроекту щодо створення Платіжної Агенції, який має бути у продовженні Державного аграрного реєстру і також зазначений у Ukraine Facility;
• продовження законодавчого врегулювання питання безпечності харчових продуктів, оскільки нові регламенти Європейського Союзу вимагають фактично вже нової редакції Закону про ветеринарну медицину та благополуччя тварин, а також про Закон про державний контроль.

Друга панельна дискусія конференції була присвячена темі «Подвійні стандарти автоматизації: тренд чи реальні вигоди для агробізнесу?». Модератор дискусії, CEO і співзасновник Sales’Up Олександр Андронік разом з партнером SmartFarming Назаром Малиняком, директором департаменту земельних ресурсів «Контінентал Фармерз Груп» Віктором Вальчуком, керівником юридичного відділу Cygnet Дмитром Барабіним, керівницею відділу проєктів розвитку та інновацій дирекції з агробізнесу МХП Оксаною Покотинською та CIO Ostchem Даніілом Подкопаєвим розглянули саме поняття автоматизації, її рецепт успіху, подискутували, як оцінити окупність інвестицій у зміни та коли найкращий час для таких змін. Серед головних тез панелі:

• потребу в  проектах автоматизації слід аналізувати — не все модне є необхідністю;
• для компаній при впровадженні автоматизації у пріоритеті мають бути інтеграції цього процесу в стратегії компанії, відповідальний вибір моделі, що дає змогу масштабуватися, та фокус на людях, а не на технологіях;
• компаніям, що вже успішні в автоматизації, важливо ділитися досвідом з іншими, щоб підняти рівень автоматизації в агросекторі;
• система управління земельним банком — це якщо не must have, то рішення, без якого неможливо уявити майбутнє агрокомпанії;
• найбільш дієвими є інтегровані рішення, що акумулюють інформацію із безлічі зовнішніх джерел, дозволяють враховувати історичні дані, потенціал та особливості компанії і допомагають приймати зважені рішення керівництву.

Після обіду учасників чекав виступ «Аграрні інновації: майбутнє з регенеративними технологіями та цифровими рішеннями для розкриття потенціалу культур» керівниці департаменту маркетингу та регіонального розвитку ринку Bayer Іванни Бондарчук. «Цифрові інструменти, що базуються на аналізі даних, дозволяють господарствам оптимізувати ресурси та максимізувати врожайність за допомогою обґрунтованих та ефективних рішень. Водночас, обґрунтовані рішення оптимізують інвестиції та використання ресурсів. Наприклад, прогнозне моделювання дозволяє підбирати гібриди, сорти та норми висіву, відповідно до умов полів, а цифровий скаутинг виявляє проблемні ділянки на полях, проблеми. Крім цього, в процесі євроінтеграції особливої уваги заслуговує модель прогнозування залишків пестицидів із використанням ШІ ResiYou, котра відображає ситуацію з залишками в реальному часі», – розповіла спікерка.

Розмову про інновації продовжилась презентацією «Які технології допоможуть бути агробізнесу ефективнішим?» від директора з впровадження аналітичних продуктів та сервісів «Київстар» Андрія Желєзняка.Він поділився спостереженнями щодо відповідності основних технологічних трендів до викликів агрогалузі: «В умовах війни, коли постійно існує ризик руйнування логістики, втрати персоналу, погіршення якості ґрунтів та потреба у розмінуванні земель, а також актуальними залишаються загальносвітові виклики у підтримці ефективності, конкурентоспроможності та модернізації, сучасні технології можуть відіграти ключову роль у веденні бізнесу. Наразі такими технологічними трендами на 2025 рік є: інтернет речей, робототехніка, штучний інтелект, агродрони, точне землеробство, сільськогосподарська біотехнологія, великі дані та аналітика, технології підключення. Все це дозволяє підвищувати рентабельність полів, оптимізувати маршрути транспортування, прогнозувати попит та ціни на продукцію».

Директор авторитетного німецького інституту ІАМО проф. Альфонс Бальманн, підняв питання «Екологізація європейського сільського господарства: перспективи та виклики для українського агробізнесу», в межах якого розглянув невизначеності та потенційні сценарії курсу екологізації ЄС, що спричинені останніми політичними подіями та протестами фермерів: «Наразі ЄС вимушені переглядати свої погляди на екологізацію та зелений курс. Цьому слугують причиною не лише тиск протестів фермерів, а й глобальні та регіональні зміни: міжнародна конкуренція, котра потребує підвищення рентабельності ферм ЄС, покращення наслідків зміни клімату й адаптація до них, розвиток технологій та інновацій, демографічні зміни та трансформація моделей споживання. У процесі невизначеності трансформації майбутнього європейського зеленого курсу українським аграріям варто впроваджувати сталі практики, але пам’ятати, що органічне виробництво – це більше ніша, ніж мейнстрім».

Під час панельної дискусії «Європейський зелений курс в Україні: перспективи аграрного сектору», котру модерувала старша експекторка зі зв’язків ЮНІДО Україна Олена Ковальова, було з’ясовано, що український агросектор лише починає прилаштовуватися до зеленого курсу ЄС. «На урядовому рівні спостерігаються певні спроби створити профільні організації для реалізації курсу, але ці зміни знаходяться на початковому етапі. Нам необхідно мати не лише інституційну структуру, але й інституційну пам’ять для переговорів з ЄС, а також залученість бізнес-сектору, який би міг навести реальні цифри необхідних для змін інвестицій», – зазначила виконавча директорка «Українського Центру Європейської Політики» Любов Акуленко. Крім цього, на думку керівниці напрямку сталого розвитку Кернел Марти Трофімової, важливий пошук драйверів та мотивації, наприклад, розуміння, які додаткові грошові потоки і відкриття нових ринків можуть принести «зелені» зміни. Деякі великі агрохолдинги вже сформували певне бачення та створюють спеціалізовані відділи для планування зеленого переходу та аналізу його перспектив.

Комерційна директорка BTU Тетяна Хоменко додає: «Не всі ми готові до зеленого курсу, зокрема у сфері заборони пестицидів, певних засобів ЗЗР, тому потрібно розглядати альтернативні замінники, які широко пропонує ринок біопродуктів. І своєрідним бенефітом є те, що застосування біопрепаратів сприяє підвищенню вуглецю в ґрунті та рівня біорізноманіття». Наостанок дискусії заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Вікторія Киреєва підсумувала, що задля розуміння куди рухатися агрокомпаніям, має існувати загальна державна стратегія, котра наразі знаходиться в процесі розробки та найближчим часом буде проходити громадські слухання, де кожний бізнес зможе внести свої корективи.

Ще одним актуальним викликом є рейдерство – те, з чим краще ніколи не зустрічатися, але про що варто знати все. Тож на конференції було розглянуто case-study «Нові засоби захисту та розвитку бізнесу за допомогою рішень національного депозитарію» від партнера «Василь Кісіль і Партнери» Володимира Ігоніна та членкині правління Національного депозитарію України Марини Адамовської. Спікери переконані, що депозитарний облік часток є надійним захистом від рейдерства, оскільки частка зберігається не в реєстрі, а на рахунку в обліковій системі НДУ, доступ до рахунку з часткою має лише НДУ або обрана учасниками депозитарна установа, а депозитарна установа знає свого клієнта «в обличчя».

Джерелом знань щодо нових державних можливостей стала презентація «Проєкту Фонду держмайна “Земельний банк” – оренда державних с.-г. земель» заступника голови Фонду державного майна України Ігоря Тимошенко. «Україна мала критичну потребу в реформуванні ринку державних земель, оскільки без змін ми мали недоотримання бюджету, корупційну складову, занепад дослідних підприємств та установ. Наразі ж відкриється можливість кожному взяти участь в земельних торгах з умовами суборенди ділянок на 14 та 25 років для однорічних та багаторічних насаджень відповідно», – пояснив спікер.

Фінальною частиною конференції стала панельна дискусія  «Агроінвестиції в умовах війни: виклики, стратегії, можливості» за участі президента УКАБ Алекса Ліссітси, генерального директора ІМК Олександра Вержиховського, членкині наглядової ради «Агро-Регіон», віцепрезидентки УКАБ Катерини Рибаченко, генерального директора «Кернел» Євгена Осипова, фінансової директорки «Астарта-Київ» Лілії Лиманської, заступника голови правління з агробізнесу МХП Сергія Доброгорського. Під час обговорення лунали такі тези:

• при обранні напрямків інвестування варто намагатися зберігати послідовність та слідувати стратегіям компанії, розвивати конкурентну перевагу, яка є сталою в усі часи діяльності організації;
• інвестори очікують певних гарантій, а вкладені інвестиції та кошти мають бути захищені;
• інвестиції мають підтримувати стабільне функціонування компанії, зменшувати ризики та вивільняти кошти на донати;
• вкладати в довгострокові проєкти великим гравцям можливо лише розуміючи стратегію розвитку, якщо говорити про маленькі компанії, то краще підвищувати існуючу ефективність.

Весь час конференції діяла виставкова зона, де працювали локації компаній: SmartFarming, Sales’Up, BTU, ALFA Smart Agro, Kyivstar Business, INGO, Доброзем, Ерідон. Цікавинкою заходу стали особливі бейджі, з яких можна виростити квіти, посадивши їх у землю. Таким чином організатори конференції підкреслили соціально-відповідальне ставлення до природи та звернули увагу на стійкість українців, котрі навіть в умовах війни продовжують дбати про навколишню красу, сіючи квіти.

Міжнародна конференція «Ефективне управління агрокомпаніями» п’ятнадцять років поспіль сприяє розвитку інформаційно обізнаної аграрної спільноти, створенню вигідних бізнес-співпраць та забезпечує можливість презентації передових розробок в широкому колі професіоналів. Команда асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» та агенції UCABevent висловлюють подяку за підтримку події:   New Holland – ексклюзивному технічному партнеру, BTU – ексклюзивному партнеру по біотехнологіях, інноваційним партнерам – SalesUp та SmartFarming , «Київстар» – бізнес-партнеру, Credit Agricole Ukraine – ексклюзивному фінансовому партнеру, Alfa Smart Agro – партнеру розумних рішень в агрономії, Vasil Kisil & Partners – юридичному партнеру, Bayer – золотому партнеру, срібним партнерам – LNZ та Syngenta, AgroPortal – генеральному інтернет-партнеру, інформаційним партнерам: Growex media, GrowHow, Agroexpert, журналу «АгроЕліта», «Агротаймс», IFarming, «Агробізнес Сьогодні», «АгроПравда», Agriteka, Agrichain та платформі Aggek.

Також організатори подякували всім спікерам, учасникам та гостям заходу, що розділили цей день разом з нами. Вже незабаром очікуємо на нові зустрічі під час ХVI Міжнародної конференції «Ведення агробізнесу в Україні» (DoAgro24).