Особливості ефективних позакореневих підживлень кукурудзи та соняшнику
Позакореневі підживлення ярих культур цього сезону будуть мати вирішальне значення в підготовці рослин до можливих стресових чинників. Збалансоване живлення макро-, мікроелементами та внесення біостимуляторів поліпшить фотосинтетичну активність, роботу антиоксидантних ферментів, забезпечить ріст кореневої системи та, врешті, дозволить зберегти врожай. Однак оптимальні терміни та схема підживлення залежатимуть від культури та ґрунтово-кліматичних умов.
Позакореневі внесення застосовують як для профілактики, так і як оперативний спосіб коригування виражених симптомів дефіциту або дії несприятливих чинників середовища, бо поглинання поживних речовин листками та реакція рослин відбувається набагато швидше, ніж за кореневого підживлення. Це особливо важливо в критичні фази розвитку, в разі переходу від вегетативного до репродуктивного періоду та за потреби підвищення стресостійкості рослин.
КУКУРУДЗА
Кукурудза є культурою, для якої потенційна продуктивність значно залежить від системи удобрення та дії чинників навколишнього середовища. Негативний вплив абіотичних і біотичних чинників, або дефіцит одного з елементів на будь-якій стадії росту суттєво впливає на зниження врожайності.
У розвитку кукурудзи можна виділити кілька критичних періодів. Це фаза утворення 3–5 листків (V3–V5), коли закладаються репродуктивні органи й період від появи 8–10 листків до викидання волоті (V8–VТ), що характеризується інтенсивним ростом вегетативної маси та визначенням потенційної кількості рядків качана та зернин у ньому.
Підживлення на початку розвитку рослин стимулюють вегетативний ріст і розвиток кореневої системи й скорочує ювенальний період, що дозволяє уникнути негативного впливу посухи та високих температур на врожайність.
Незважаючи на слабо розвинену листкову поверхню кукурудзи, позакореневе підживлення у фазу 3–5 листків забезпечує високу ефективність. Для забезпечення рослин основними елементами живлення, стимулювання росту й фотосинтетичної активності підживлюють добривом з оптимальним набором макро- та мікроелементів Квантум СІЛВЕР. Повторне внесення в період 8–10 листків значно покращує озерненість качанів кукурудзи.
Для стимулювання утворення генеративних органів доцільно застосувати борні добрива Квантум БОР АКТИВ або Квантум БОР КЛАСИК. Брак бору може призвести до порушень формування качана та виповненості зерна. З метою збільшення виходу зерна кукурудзи найефективніше вносити бор у період витягування стебла (V5–V7).
Кукурудза є рослиною-індикатором цинку, вона більше за інші культури реагує на його дефіцит у ґрунті. Під впливом цинку активується синтез цукрів і крохмалю, збільшується загальний уміст вуглеводів, білкових речовин, аскорбінової кислоти й хлорофілу, підвищуються посухо-, жаро- і холодостійкість рослин. Цинк входить до складу окисно-відновних, антиоксидантних ферментів і багатьох білків. Цей метал також впливає на стабільність клітинних мембран, запилення та життєздатність насіння. Для забезпечення кукурудзи цинком рекомендовано підживлення комплексним добривом із фосфором і калієм Квантум ХЕЛАТ ЦИНКУ або Квантум ХЕЛАТ ЦИНКУ 117 ЕДТА, що містить максимальну концентрацію хелатованго цинку.
СОНЯШНИК
Соняшник також потребує значної кількості поживних речовин, проте потреба в них дещо нижча ніж у кукурудзи. У початковий період розвитку соняшник росте повільно, до того ж швидкість розвитку кореня більша, ніж вегетативної маси. Загалом розмір кореневої системи позитивно корелює з показниками площі листкової поверхні та продуктивністю фотосинтезу, що визначає величину врожаю соняшнику.
У фазу 2–3 пар листків (V4–V6) активно формується листковий апарат і розвивається стрижневий корінь. Від забезпечення необхідними і доступними поживними елементами й біологічно активними речовинами в цей період залежить, чи будуть рослини соняшнику потужними і життєздатними. Особливості ефективних позакореневих підживлень кукурудзи та соняшнику Вплив позакореневих підживлень на елементи продуктивності кукурудзи Фаза Фізіологічний процес V3–V5 Зачатки генеративних органів (волоть, початок), розвиток кореневої системи V6–VT Формування кількості рядів зернин у качані та зернин у ряді, розвиток кореневої системи V8–R1 Кількість зернин у качані.
Початок диференціація генеративної бруньки залежить від особливостей генотипу, що в середньому припадає на фазу V10–V14. У середньоранніх гібридів суцвіття починає формуватися, коли рослини утворюють 5–6 пар листків, а в середньопізніх — 7–8 пар. Кількість квіток, що закладається в суцвіттях у цей час, варіює у широких межах і залежить від агроекологічних умов вирощування. Також ці фази характеризуються найвищою інтенсивністю поглинання поживних речовин.
Отже, це найвідповідальніший період для фоліарних обробок, що значно впливають на майбутню продуктивність культури. Збалансовані бакові суміші за макро- та мікроелементним складом у фазу 5–7 пар листків націлені на максимальну активність роботи фотосинтетичного апарату й забезпечення високої потенційної продуктивності соняшнику.
Від початку бутонізація до фази «зірочки» (R1–R4) позакореневі підживлення впливають на розмір кошика та кількість насінин у ньому. Цей період особливо чутливий до посухи.
Унесення комплексних добрив і біологічно активних речовин протягом усього вегетативного періоду є ефективним засобом поліпшення росту кореневої системи, листкової маси та стимуляції закладання репродуктивних органів соняшнику. З цією метою вносять Квантум СІЛВЕР або Квантум ГОЛД, що у своєму складі крім збалансованого набору елементів живлення містить речовини з фітогормональною дією.
Добре відомо, що соняшник вкрай чутливий до дефіциту бору, особливо гостро дефіцит проявляється за відсутності вологи й вирощування на карбонатних ґрунтах. За браку відбувається зниження стресостійкості й інтенсивності фотосинтезу. Особливо потреба в борі зростає в період цвітіння, він сприяє кращому зав’язування насіння й виповненості кошика. Загалом бор відіграє важливу роль у регулюванні вуглеводного обміну, процесу запліднення, синтезу амінокислот, білків і хлорофілу. Також цей елемент має важливе значення для розвитку кореневої системи соняшнику. Бор флоемно не мобільний всередині рослини, тому його варто вносити впродовж усього періоду вегетації, особливо в період закладання суцвіть і перед цвітінням. Для забезпечення бором краще використовувати добрива, у яких він є в органічній формі з моноетаноламіном. У такій формі він значно швидше засвоюється й не проявляє токсичності на рослини. Добрива Квантум БОР АКТИВ або Квантум БОР КЛАСИК рекомендовано вносити під час кожної обробки, починаючи з фази V3 до R1.
Початковий період розвитку як кукурудзи, так и соняшнику, є критичним щодо забезпечення рослин фосфором. Застосування добрива Квантум ФІТОФОС, що містить обидві форми фосфору, забезпечує швидке надходження в клітини й ефективне використання доступного фосфору рослиною. Додатковий біостимуляційний вплив і фунгіцидну дію забезпечує високий уміст фосфіту, який є надзвичайно мобільним як у ксилемі, так і у флоемі й має високу розчинність. Квантум ФІТОФОС стимулює розвиток кореневої системи, що є дуже важливо в умовах недостотної зволоженості. Застосування Квантум ФІТОФОС особливо ефективне на ранніх етапах розвитку кукурудзи (V3–V5) та соняшнику (V4–V6).
Крім мікроелементів кукурудза та соняшник в умовах теплового, водного або гербіцидного стресів потребують додаткового застосування функціональних добрив для підвищення стресостійкості. В умовах критичного вологозабезпечення за кожної обробки рекомендовано до основної системи підживлень додавати біостимулятори на основі амінокислот. Застосування висококонцентрованого препарату Квантум АміноМакс 200 забезпечує кращу проникність компонентів бакової суміші й підвищує адаптивність рослин до можливої негативної дії стресу. Додаткове внесення добрива Квантум СіАмін завдяки дії прогормональних сполук й інших стимуляційних компонентів екстрактів морських водоростей покращує ріст кореневої системи й дозволяє заздалегідь сформувати природний захисний механізм рослин в умовах браку вологи.
Таким чином, позакореневі підживлення соняшнику й кукурудзи дозволяють максимізувати агрономічну ефективність стандартної програми удобрення й отримувати стабільні високі врожаї культур навіть за умови стрімкої зміни кліматичних умов.
Сергій Полянчиков, директор з розвитку
Ольга Капітанська, канд. біол. наук, керівник науково-дослідного відділу НВК «Квадрат»
ТОВ “Агро Квантум”
quantum.ua/ua
facebook.com/quantumua